| met. |
елемент №11 періодичної системи Д.І.Менделєєва I група, 3 період, атомна маса 22,9898; відомі 14 ізотопів з масовими числами 20—33; типовий ступінь окислювання +І; сріблясто—білий м'який метал з високою електропровідністю, що окисляється на повітрі, плаває у воді і ріжеться ножем; відноситься до лужних металів, хімічно дуже активний; Tпл 371 К; у природі широко розповсюджений: наявний у рослинах і тваринах, морській воді, в атмосфері Сонця й у міжзоряному просторі; у земній корі знаходиться тільки у вигляді різних солей; походження назви: від древньоєвр. neter —речовина; що вирує, уперше виділена 1807 року, Г.Деві Великобританія; застосовують у металургії як відновлювач, при одержанні титану, цирконію, танталу; в органічному синтезі, у хімічній промисловості, як теплоносій у ядерних реакторах, для наповнення газорозрядних ламп тощо |
