| gen. |
позичка, яка надається окремій особі або підприємству у власність це — товари, послуги або гроші; покупці purchaser, які користуються таким кредитом, одержують його переважно на умовах повернення вартості в певний строк і з виплатою відсотка (interest); сума, яка записана на правій стороні рахунка account в бухгалтерському реєстрі ledger; якщо кредит знаходиться на активному рахунку, то це свідчить про зменшення грошових коштів, а на пасивному — про збільшення заборгованості; credito — віра, довір'я; кредит, борг, через посередництво нем. Kredit або фр. crédit лат. crēditum — позичка, борг credo — вірю, довіряю; засвідчено в писемних пам'ятках XVIII ст.; борг — засвідчено в писемних пам'ятках XVI-XVII ст. у значенні "кредит": "За тій гроши да еще и боргъ у Марка Кулябченка носаток пят горѣлки купили" (ІУМ : 463) |
