 |
noun | verb | to phrases
| |||
| очевидець m; свідок m; свідчення n; показання; доказ m (to, of); приклад m; завіритель; понятий (at an inquest, search, perquisition); посвідчувач | |||
| свідок m | |||
| понятий; доказ m; особа, свідок яку викликали як свідка; показання свідків; свідоцтво n; свідчення свідків | |||
| хрещений батько; хрещена мати | |||
| |||
| понятий | |||
| |||
| бути свідком (чогось); бути очевидцем (чогось); свідчити (давати показання, свідчення); бути доказом; засвідчувати; завіряти; завірити; засвідчити | |||
| бачити | |||
| давати свідчення; давати показання (свідчити); виступати свідком; бути свідком; посвідчити; свідчити | |||
| завіряти (підпис тощо) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| someone who sees a crime occur, or is otherwise an expert in some aspect of the case and asked to testify in court; A person called testify about what he or she saw, heard, or knows. 2. To sign your name to a document for the purpose of authenticity | |||
| witness: 392 phrases in 9 subjects |
| Business style | 1 |
| Economy | 7 |
| General | 54 |
| Human rights activism | 16 |
| Information technology | 1 |
| Law | 309 |
| Microsoft | 1 |
| Military | 2 |
| Religion | 1 |