 |
noun | adjective | to phrases
| |||
| примирення n (інтересів); умиротворення; утихомирення; заспокоєння n; угодовство; умиротворіння | |||
| узгоджувальна процедура | |||
| погоджувальний розгляд; процедура примирення; світова угода | |||
| погоджувальна процедура; замирення; узгодження; компроміс m; примирення n; примирювальна процедура | |||
| |||
| погоджувальний | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| A form of alternative dispute resolution in which the parties bring their dispute to a neutral third party, who helps lower tensions, improve communications, and explore possible solutions. Similar to mediation, but it may be less formal | |||
| conciliation: 18 phrases in 5 subjects |
| Diplomacy | 3 |
| Economy | 1 |
| European Union | 1 |
| General | 2 |
| Law | 11 |