 |
Morphology analysis
куниця (100) | Noun, inanimate
| 1 | куниця | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | куницi | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | куницi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | куницю | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | куницею | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | куницi | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | кунице | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | куницi | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | куниць | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | куницям | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | куницi | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | куницями | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | куницях | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | куницi | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |