 |
Morphology analysis
зіставляти (94) | Verb
| 1 | зіставля́ти | інфінітив | infinitive |
| 2 | зіставля́ю | однина, перша особа, теперішній час | singular, first person, present tense |
| 3 | зіставля́еш | однина, друга особа, теперішній час | singular, second person, present tense |
| 4 | зіставля́е | однина, третя особа, теперішній час | singular, third person, present tense |
| 5 | зіставля́емо | множина, перша особа, теперішній час | plural, first person, present tense |
| 6 | зіставля́ете | множина, друга особа, теперішній час | plural, second person, present tense |
| 7 | зіставля́ють | множина, третя особа, теперішній час | plural, third person, present tense |
| 8 | зіставля́тиму | однина, перша особа, майбутній час | singular, first person, future tense |
| 9 | зіставля́тимеш | однина, друга особа, майбутній час | singular, second person, future tense |
| 10 | зіставля́тиме | однина, третя особа, майбутній час | singular, third person, future tense |
| 11 | зіставля́тимемо | множина, перша особа, майбутній час | plural, first person, future tense |
| 12 | зіставля́тимем | множина, перша особа, майбутній час | plural, first person, future tense |
| 13 | зіставля́тимете | множина, друга особа, майбутній час | plural, second person, future tense |
| 14 | зіставля́тимуть | множина, третя особа, майбутній час | plural, third person, future tense |
| 15 | зіставля́в | чоловічий рід, однина, минулий час | masculine, singular, past tense |
| 16 | зіставля́ла | жіночий рід, однина, минулий час | feminine, singular, past tense |
| 17 | зіставля́ло | середній рід, однина, минулий час | neuter, singular, past tense |
| 18 | зіставля́ли | множина, минулий час | plural, past tense |
| 19 | зіставля́й | однина, друга особа, наказовий спосіб | singular, second person, imperative/hortative |
| 20 | зіставля́йте | множина, друга особа, наказовий спосіб | plural, second person, imperative/hortative |
| 21 | зіставля́ймо | множина, перша особа, наказовий спосіб | plural, first person, imperative/hortative |
| 22 | - | множина, перша особа, наказовий спосіб | |
| 23 | зіставля́ючи | дієприслівник, теперішній час | transgressive, present tense |
| 24 | зіставля́вши | дієприслівник, минулий час | transgressive, past tense |
| 25 | - | дієприкметник, безособова форма | |
| 26 | - | дієприкметник, активний | |
| 27 | зіставля́юч | дієприкметник, пасивний | present participle, passive |
зіставля (15) | Noun, inanimate
| 1 | зіставля | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | зіставляти | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | зіставлятi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | зіставля | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | зіставлям | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | зіставлятi | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | зіставля | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | зіставлята | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | зіставлят | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | зіставлятам | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | зіставлята | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | зіставлятами | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | зіставлятах | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | зіставлята | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |