DictionaryForumContacts

Morphology analysis
відкріпити (102) | Verb
1 відкріпи́ти інфінітив infinitive
2 відкріплю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 відкріпи́ш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
4 відкріпи́ть однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
5 відкріпи́мо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
6 відкріпи́те множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
7 відкріплять множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 відкріпи́в однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 відкріпи́ла однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
10 відкріпи́ло однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
11 відкріпи́ли множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
12 відкріпи́ множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
13 відкріпiть множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
14 відкріпiмо множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
15 відкріпiм чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
16 відкріпи́вши жіночий рід, однина, минулий час feminine, singular, past tense
17 відкріплено середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
18 відкріплен множина, минулий час plural, past tense