DictionaryForumContacts

Morphology analysis
розв'язувати | Verb
1 розв'язувати інфінітив infinitive
2 розв'язую однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 розв'язуєм,розв'язуємо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 розв'язуєш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 розв'язуєте множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 розв'язує однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 розв'язують множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 розв'язуватиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 розв'язуватимем,розв'язуватимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 розв'язуватимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 розв'язуватимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 розв'язуватиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 розв'язуватимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 розв'язував чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 розв'язувала жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 розв'язувало середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 розв'язували множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 розв'язуй однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 розв'язуймо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 розв'язуйте множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 розв'язуючи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 розв'язувавши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 розв'язовано безособова форма безособова форма
24 розв'язуючий називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 розв'язований називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний
розв'язувати | Verb
1 розв'язувати інфінітив infinitive
2 розв'язую однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 розв'язуєм,розв'язуємо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 розв'язуєш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 розв'язуєте множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 розв'язує однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 розв'язують множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 розв'язуватиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 розв'язуватимем,розв'язуватимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 розв'язуватимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 розв'язуватимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 розв'язуватиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 розв'язуватимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 розв'язував чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 розв'язувала жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 розв'язувало середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 розв'язували множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 розв'язуй однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 розв'язуймо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 розв'язуйте множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 розв'язуючи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 розв'язувавши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 розв'язано безособова форма безособова форма
24 розв'язуючий називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 розв'язаний називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний