 |
Morphology analysis
зверху (131) | Adverb
| зве́рху |
зверх (3) | Noun, inanimate
| 1 | зверх | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | зверху | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | зверху,зверховi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | зверх | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | зверхом | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | зверсi,зверху | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | зверху | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | зверхи | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | зверхiв | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | зверхам | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | зверхи | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | зверхами | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | зверхах | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | зверхи | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |