| манганін |
марганцева бронза, що містить 12% Μn і 2% Ni і відзначається високим питомим електроопором (0,47 мкОм·м) і малим температурним коефіцієнтом питомого электроопору (2·10[sup]-6[/sup] К[sup]-1[/sup]) в інтервалі температур 293—393 K; перевагою манганіну є мала ТЕРС у парі з міддю ≈ 1 мкВ·К-1; манганін використовують для еталонних опорів у вимірювальних приладах, а також для виготовлення пружин |
|
| мангеймське золото |
декоративний ювелірний сплав, що імітує золото; містить 80—89% Cu, 2—12% Zn, 0—9,3% Sn, 0,5% P |
|
| марганець |
елемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період) атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція) застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі |
|
| марганцева бронза |
бронза, у якій марганець є основним легувальним компонентом; містить 5—50% Μn і добавки Ni, Al; бронзи з 10—12% Μn мають великий і практично постійний питомий електроопір при температурі 273—373 K, стійкі проти кавітації й ерозії у водяних потоках; бронзи з - 50% Μn є демпфуючими сплавами |
|
| мартенситна голка |
вигляд у поперечному перерізі пластинчастого мартенситного кристала, має лінзоподібну форму з великим співвідношенням довжини (l) до товщини кристала; розрізняють прихованоголчасту структуру (l <0,2 мкм) дуже дрібноголчасту (l ≈ 2 мкм) дрібноголчасту (l = 4—6 мкм) середньоголчасту (l = 8—10 мкм) великоголчасту (l = 12—20 мкм) і грубоголчасту |
|
| мартенситностаріюча сталь |
високолегована безвуглецева (C ≤ 0,03%) мартенситна, дисперсійно-твердіюча (при старінні) високоміцна сталь з інтерметалідним зміцненням |
|
| матриця |
основна фаза чи структура сплаву, у яку вносяться будь-які нові компоненти |
|
| мельхіор |
нікелева бронза, що містить до 33% Ni, до 1% Fe і до 1,3% Μn; однофазний сплав, що являє собою твердий розчин; має добру оброблюваність тиском у гарячому і холодному стані; після відпалювання має тимчасовий опір розриву ≈ 400 МПа; має підвищену корозійну і кавітаційну стійкість; походження назви від нім. melchior, спотворення, франц. maillechort, від імені франц. винахідників цього сплаву Майо (Maillot) і Шор'є |
|
| металоїд |
застаріла назва простих речовин з неметалевими властивостями: від грецьк. metallon — метал і eidos — вигляд; на сьогодні замінено назвою неметали; до них відносяться водень, бор, вуглець, кремній, азот, фосфор, миш'як, кисень, сірка, селен, телур, галогени, благородні гази |
|
| ММА |
металургійні машини і агрегати |
Brücke |
| метеоритне залізо |
природний залізо-нікелевий сплав, що знаходиться в залізних і залізокам'яних метеоритах; містить 5—30% Ni і домішки інших елементів з тим самим ізотопним складом, як у земній корі, і змінами, що з'явилися під впливом космічних променів |
|
| метод гідростатичного зважування |
метод прецизійного вимірювання густини речовини d, при якому зразок зважується в рідині для визначення за виштовхувальною силою об'єму зразка: d = Ρδ-λ/Ρ-Q+λ, де Ρ і Q — вага (маса) зразка на повітрі й у рідині, δ — густина рідини й λ — густина повітря |
|
| механічні теорії тертя |
теорії тертя (кінця XVII — початку XVIII вв.) що грунтуються на геометричних гіпотезах про абсолютно тверді тіла |
|
| миш'як |
елемент №33 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період) атомна маса 74,9216; існує 20 ізотопів з масовими числами 68—87; при звичайних умовах є металоїдом і має назву сірого миш'яка; Tпл 1090 K; основний мінерал — арсенопірит (миш'яковий колчедан) FeAsS; сполуки миш'яку є отруйними; походження назви — від грецьк. arsen — сильний, рос. — "отрута для мишей"; природні сполуки були відомі з давніх часів; входить як компонент до сплавів на основі кольорових металів, а також до напівпровідникових матеріалів |
|
| мозаїчне золото |
латунь, що містить 34—35% Zn і за кольором схожа на золото; використовується як декоративний матеріал для прикрас |
|
| молібден |
елемент №42 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 5 період) атомна маса 95,94; відомий 21 ізотоп з масовими числами 88—108, типові ступені окислювання +VI, +II, +III, +IV, +V; світло-сірий, тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 2890 K) твердий метал; при звичайній температурі стійкий, при нагріванні (873 K) окислюється до газоподібного MoO3; одержують з мінералу молібденіту MoS2, походження назви — від грецьк. molybdos — свинець; відкритий 1778 року К.Шеєле (Швеція) застосовують для легування сталі, титану й ін. металів, у електро- і радіотехніці, як конструкційний матеріал електровакуумних приладів, як основу жароміцних сплавів тощо |
|
| монель-метал |
високоміцний корозійностійкий нікелевий сплав, що містить 27—29% Cu, 2—3% Fe, 1,2—1,8% Μn |
|
| монетна бронза |
загальна назва мідних сплавів, використовуваних для карбування розмінної монети; містять 2—10% Sn і до 3% Zn; у Великобританії й ін. країнах використовують бронзу з 4% Sn, 1% Zn, Cu — решта |
|
| монетне срібло |
загальна назва срібних сплавів, що містять до 80—92,5% Ag і 20—7,5% Cu; застосовуються для карбування срібної монети, міцніше від чистого срібла |
|
| моноклінна система |
сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної комірки кристала: a≠b≠c, α≠β≠90°, γ=90° |
|
