Ukrainian ⇄ thesaurus

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я '   <<  >>

Terms for subject Metallurgy (435 entries)

фаза Лавеса	проміжна фаза практично постійного складу типу AB2 (інтерметалід) яка утворюється при взаємодії металів різних груп періодичної системи за умови, що відношення атомних радіусів металів складає від 1,10 до 1,60, і має структуру одного з трьох основних типів: кубічну — типу MgCu2, гексагональну — типу MgZn2 чи гексагональну — типу MgNi2
фази Юм-Розері	проміжні фази, тип кристалічної ґратки яких визначається величиною електронної концентрації; наприклад, β, γ і ε фази в системі Cu-Zn
фактор Лоренца	коефіцієнт, що характеризує зміну інтенсивності розсіяного рентгенівського випромінювання внаслідок його поляризації; дорівнює (1 +cos[sup]2[/sup]2Θ) де Θ — кут Брегга
формула Грюнайзена	рівняння, що описує температурну залежність електроопору металів; при низьких температурах дає ≈ T5
фосфор	елемент №15 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 3 період) атомна маса 30,9738; відомо 8 ізотопів з масовими числами 28—35; типові ступені окислювання -III, +III, +V; проста речовина, існує декілька алотропних модифікацій: білий, червоний, чорний фосфор; найбільш активний білий фосфор: отруйний, спалахує на повітрі (тому його зберігають під водою) світиться в темряві (звідси назва — від [p]грецьк.[/p] [i]pharos[/i] — той, що несе світло) Tпл 317 К; основна сировина — апатити, фосфорити; відіграє важливу роль у житті тварин і рослин; відкритий 1669 року Г.Брандтом (Німеччина) застосовують: білий фосфор — для одержання червоного фосфору, фосфорних кислот, як розкислювач і компонент деяких сплавів; червоний фосфор — у виробництві сірників; чорний фосфор — як електропровідний матеріал; у сплавах застосовується як розкислювач і компонент; у залізних сплавах, в основному, є шкідливою домішкою
францій	елемент №87 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 7 період) що включає 27 ізотопів з масовими числами 203—229 (стабільних ізотопів не виявлено) єдиний ізотоп, що зустрічається в природі (найбільший довгожитель) 223Fr ([i]T[sub]1/2[/sub][/i] = 21 хв) типовий ступінь окислювання +I; Tпл 300 К; походження назви — від лат. на честь Франції; відкритий 1939 року М.Лерей
фулерен	замкнені молекули вуглецю типу C60, C70, C76, C84, у яких всі атоми вуглецю знаходяться на сферичній чи сфероїдальній поверхні у вершинах правильних шестикутників чи п'ятикутників, що покривають поверхню сфери чи сфероїда; часто їх визначають як стабільні кластери вуглецю; названі на честь американського архітектора Бакмінстера Фуллера, що застосовував такі структури при конструюванні куполів будинків
хастелой	загальна назва групи корозійностійких нікелевих сплавів; у залежності від призначення містять 15—30% Mo, 13—16% Cr, 4—22% Fe, до 0,1—0,15% C, Ni — решта; іноді з добавками W, Si, Co, Cu, V та ін. елементів; мають високу стійкість у кислотах; застосовуються, в основному, для виготовлення хімічної апаратури, а також як жароміцні сплави
хлоримет	загальна назва корозійностійких сплавів нікелю, які містять 18—25% Mo, 0—18% Cr, Ni — решта і практично позбавлені вуглецю, що несприятливо впливає на властивості; за стійкістю в кислих середовищах перевершують більшість сплавів
хром	елемент №24 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період) атомна маса 51,996; існують 12 ізотопів з масовими числами 45—56, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; метал сіро-сталевого кольору, дуже твердий, тугоплавкий, Tпл 2130 К, хімічно малоактивний (стійкий за звичайних умов до вологи і кисню повітря) основна сировина для одержання — мінерал хроміт (хромистий залізняк) FeCr2O4 (FeO·Cr[sub]2[/sub]O[sub]3[/sub]) походження назви — від грецьк. chroma — колір, фарба; відкритий 1797 року Н.Вокленом (Франція) застосовують як легувальний елемент для підвищення корозійної стійкості сталей і сплавів, для нанесення захисних покриттів на металеві вироби тощо
хромаль	жаростійкий залізний сплав, що містить 17—30% Cr, 4,5—6% Al, Fe — решта; має високий питомий електроопір 1,3—2,2 мкОм·м; використовується для електронагрівачів з робочою температурою 1523—1673 К; за технологічністю поступається фехралю, але перевершує його за жаростійкістю
хромель	загальна назва жаростійких нікелевих сплавів для нагрівальних елементів; хромель A містить 80% Ni, 20% Cr, хромель B — 85% Ni, 15% Cr, хромель C — 64% Ni, 25% Fe, 11% Cr, хромель P (для термопар) містить 90% Ni, 10% Cr і використовується зазвичай у парі з алюмелем
хромова бронза	бронза, в якій основним легувальним компонентом є хром; містить 0,5—1% Cr, добавки Zr, Mg; серед бронз виділяється високою електропровідністю, міцністю, теплостійкістю; оптимальне співвідношення міцності й електропровідності має після гартування (1273 К) холодного деформування і старіння; використовують для виготовлення неплавких при контактному зварюванні електродів й інших струмопровідних деталей
хімічний зв'язок	сукупність взаємодій між атомами (іонами) що призводять до утворення стійких систем
хімічний спосіб одержання покриття	одержання металевого (нікелювання, хромування, оміднення [i]тощо[/i]) чи неметалевого неорганічного (оксидування, фосфатування [i]тощо[/i]) покриття в розчинах солей без електричного струму від зовнішнього джерела
цезій	елемент №55 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період) атомна маса 132,905; існує 31 ізотоп з масовими числами 116—146, типовий ступінь окислювання +1; світлий із золотаво-жовтим відтінком метал, Tпл 301 К, хімічно дуже активний, займається на повітрі, розкладає воду, основна сировина для його одержання — мінерал лепідоліт; цезій вилучають попутно з літієм; походження назви — від лат. caesius — блакитний; відкритий 1860 р. Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) спектроскопічним методом; застосовують для виготовлення катодів фотоелементів, як робоче тіло в магнітогідродинамічних генераторах, лазерах тощо
цементит	хімічна сполука заліза з вуглецем Fe3C, що містить 6,67—6,69% вуглецю; є структурною складовою залізовуглецевих сплавів
церій	елемент №58 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 140,12; існує 24 ізотопи з масовими числами 128—151, типові ступені окислювання +III, +IV; м'який метал сірого кольору, хімічно активний, найбільш розповсюджений і широко застосовуваний елемент сімейства лантаноїдів; Tпл 1072 К; основна сировина для одержання — монацит; походження назви — від лат. Cerium — за ім'ям планети Церери; відкритий 1803 року М.Клапротом (Німеччина) Я.Берцеліусом і В.Аїзінгером (Швеція) застосовують як легувальну добавку до легких сплавів для одержання спеціальних (високопластічних і термостійких) сплавів, для виготовлення скла, що не темніє під дією радіоактивного опромінювання, для дугових електродів, як гетер тощо
цинк	елемент №30 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період) атомна маса 65,37; відомо 20 ізотопів з масовими числами 57, 60—77, 79; типовий ступінь окислювання +II; проста речовина, синьовато-білий важкий метал, Tпл 693 К; розчиняється в кислотах і лугах з виділенням водню; сильний відновлювач: легко витискує з розчину інші метали; основний мінерал — сфалерит (цинкова обманка) ZnS; відомий з давніх часів; застосовують для оцинковування заліза, сталевих виробів; як основу і легувальний елемент багатьох сплавів (наприклад, мідних) для виготування електродів у хімічних джерелах струму тощо
цирконієва бронза	бронза, в якій основним легувальним елементом є цирконій; містить до 2—3% Zr, добавки Cr, Mg; зміцнюються гартуванням (1223 К) холодним деформуванням і старінням (≈ 723 К) у зміцненому стані має близьку до міді електропровідність, міцна і повільно знеміцнюється при нагріванні; використовують для виготовлення струмопровідних деталей