| монель-метал |
високоміцний корозійностійкий нікелевий сплав, що містить 27—29% Cu, 2—3% Fe, 1,2—1,8% Μn |
|
| монетна бронза |
загальна назва мідних сплавів, використовуваних для карбування розмінної монети; містять 2—10% Sn і до 3% Zn; у Великобританії й ін. країнах використовують бронзу з 4% Sn, 1% Zn, Cu — решта |
|
| монетне срібло |
загальна назва срібних сплавів, що містять до 80—92,5% Ag і 20—7,5% Cu; застосовуються для карбування срібної монети, міцніше від чистого срібла |
|
| моноклінна система |
сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної комірки кристала: a≠b≠c, α≠β≠90°, γ=90° |
|
| монотипний сплав |
типографічний сплав для друкуючих машин (відливка літер) наприклад, монотипів; містить 80% Pb, 15% Sb, 5% Sn; від типографських сплавів для машин по відливці рядків (лінотипів) відрізняється більш високою міцністю |
|
| морська латунь |
двофазна латунь, що містить ≈ 40% Zn і 1% Sn, з підвищеним опором корозії у воді й атмосфері в морських умовах |
|
| морфологія |
форма і будова елементів структури; так само називається наука, що займається вивченням закономірностей утворення форми і будови об'єктів дослідження; назва походить від грецьк. morphē— форма і logic — логия |
|
| му-метал |
різновид високонікелевого пермалою з добавкою до 5% Cu, а також Mo, Cr, Μn; має високу проникність µпоч = 50·103, µmax = 200·103, малу коерцитивну силу Hc ≈ 3,5 А/м, високий електроопір (0,55—0,60 мкОм·м) характеризується малою схильністю до упорядкування твердого розчину, що спрощує відпал виробів; легко переробляється в тонкі листи і стрічку; у слабких полях зберігає проникність на постійному рівні |
|
| мунц-метал |
двофазная латунь для гарячештампованих виробів; містить 58—61% Cu і 38,5—42% Zn; добавки Pb використовують для поліпшення оброблюваності різанням; запропонована Г.Мунцем у 1832 р. |
|
| мідь |
елемент №29 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період) атомна маса 63,546; існують 14 ізотопів з масовими числами 57—70, типові ступені окислювання +I, +II; метал червоного, у зламі рожевого кольору, ковкий, пластичний; Tпл 1336 К; характерні властивості — висока електро- і теплопровідність (як провідник електрики посидає серед металів 2-е місце після срібла) хімічно малоактивний, на поверхні у вологому повітрі утворюється зелена плівка основного карбонату міді; у природі, в основному, зустрічається у вигляді різних мінералів: халькопірит (мідний колчедан) CuFe 2, халькозин (мідний блиск) Cu2S, малахіт CuCO3·CuOH2; походження назви — від лат. назви острова Крит; відома з давніх часів; застосовується (понад 50%) в електротехнічній промисловості, як компонент у сплавах: латуні, бронзи, мельхіор тощо |
|
| міжкритичний інтервал |
температурний інтервал двофазної рівноваги для алотропічного перетворення; наприклад, для доевтектоїдних вуглецевих сталей це інтервал між точками A1 і A3 |
|
| міш-метал |
сплав церію Ce (45—50%) лантану La (22—25%) неодиму Nd (15—17%) та ін. рідкісноземельних елементів із залізом Fe (до 5%) і кремнієм Si (0,1—0,3%) використовується для легування і рафінування сплавів |
|
| напружений стан |
сукупність напружень у кожній точці (елементарному об'ємі) твердого тіла в заданий момент; характеризується тензором напружень, компонентами якого є три нормальних (σ[sub]x[/sub], σ[sub]y[/sub], σ[sub]z[/sub]) i шість дотичних (τ[sub]xy[/sub] = τ[sub]yx[/sub], τ[sub]yz[/sub] = τ[sub]zy[/sub], τ[sub]zx[/sub] = τ[sub]xz[/sub]) напружень |
|
| напруженість магнітного поля |
векторна кількісна характеристика магнітного поля |
|
| натрій |
елемент №11 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 3 період) атомна маса 22,9898; відомі 14 ізотопів з масовими числами 20—33; типовий ступінь окислювання +І; сріблясто—білий м'який метал з високою електропровідністю, що окисляється на повітрі, плаває у воді і ріжеться ножем; відноситься до лужних металів, хімічно дуже активний; Tпл 371 К; у природі широко розповсюджений: наявний у рослинах і тваринах, морській воді, в атмосфері Сонця й у міжзоряному просторі; у земній корі знаходиться тільки у вигляді різних солей; походження назви: від древньоєвр. neter —речовина; що вирує, уперше виділена 1807 року, Г.Деві (Великобританія) застосовують у металургії як відновлювач, при одержанні титану, цирконію, танталу; в органічному синтезі, у хімічній промисловості, як теплоносій у ядерних реакторах, для наповнення газорозрядних ламп тощо |
|
| неметалеве включення |
неметалева частинка (оксид, сульфід, силікат [i]тощо[/i]) у металах і сплавах; утворюється внаслідок розкислення металу, розмивання вогнетривів, окислювання рідкого металу та іншими шляхами |
|
| неодим |
елемент №60 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 144,24; відомі 24 ізотопа з масовими числами 129, 130, 132—152, 154, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1283 К; походження назви — від грецьк. neos — новий і didimos — близнюк; відкритий 1885 року К.Ауер фон Вельсбах (Австрія) застосовують у виробництві скла і порцеляни, як легувальну добавку в легких сплавах, у радіоелектрониці, як компонент лазерних матеріалів і магнітотвердих сплавів на основі заліза |
|
| неповне гартування |
гартування доевтектоїдної сталі з нагріванням до температур міжкритичного інтервалу A1 — A3, яке не забезпечує повного перетворення похідної структури в аустеніт, що викликає формування феритно—мартенситної (дуальної) структури |
|
| непровідник |
матеріал з високим питомим електричним опором ≈10[sup]7[/sup]—10[sup]16[/sup] Ом·м |
|
| нержавіюча сталь |
сталь мартенситного, феритного, аустенітного і проміжного класів, що містить 11—30% Cr; має високу корозійну стійкість в повітряній атмосфері, морській і річковій воді, а також у деяких агресивних середовищах |
|
