Ukrainian ⇄ thesaurus

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я '   <<  >>

Terms for subject Metallurgy (435 entries)

астат	елемент №85 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 6 період) радіоактивний, 24 ізотопи з масовими числами 196—219 (стабільних ізотопів не виявлено) типові ступені окислювання I, +II, +III, +V, +VII; найбільш довгоживучий ізотоп 210At ([i]T[sub]1/2[/sub][/i] = 8,3 р.) вперше отриманий 1940 р. Е.Сегре, К.Маккензи, Д.Корсон (США) при опромінюванні вісмуту; α-частинками \; за властивостями близьких до іоду; назва походить від грецьк. astatos — нестійкий
атмосферна корозія	корозія, що відбувається під впливом земної атмосфери; швидкість процесу залежить від кліматичних факторів (головним чином, вологості і температури повітря) і концентрації домішок, що забруднюють атмосферу (оксиди сірки, азоту і викиди хімічних виробництв) підвищену корозійну стійкість в умовах атмосферної корозії мають атмосферостійкі сталі, а також сплави, в основному, на основі Cu і Al; метали захищають від атмосферної корозії за допомогою гальванічних, металізаційних і лакофарбових покрить; широко використовують консервацію змащеннями, застосовують летючі і контактні інгібітори корозії
атомна маса	маса атома, виражена в атомних одиницях маси; за одиницю атомної маси прийнята 1/12 частина маси ізотопу атома вуглецю 12C; маса вуглецевої одиниці дорівнює (1,66043 ± 0,00031) 10-24 г; для одноізотопних елементів атомна маса елемента збігається з атомною масою ізотопу; якщо елемент є сумішю ізотопів, його атомну масу обчислюють як середнє значення з атомних масоокремих його ізотопів, враховуючи при цьому відносний вміст кожного з них
атомний процент	де a і b — вагові проценти компонентів A і B; A1 і B1 — атомна вага компонентів A і B
бабіт	загальна назва легкоплавких антифрикційних сплавів на основі олова (Sn) чи свинцю (Pb) легують елементами, що утворюють тверді складові, які перешкоджають стиранню м'якої основи сплаву
бакмінстерфулерен	фулерен типу C60 — типовий представник класу замкнених молекул вуглецю; має структуру правильного усіченого ікосаедра, атоми вуглецю розташовуються на сферичній поверхні у вершинах 20 правильних шестикутників і 12 правильних п'ятикутників
барій	елемент №56 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період) атомна маса 137,34; існує 30 ізотопів з масовими числами 117, 119—146, 148; м'який сріблисто-білий метал, хімічно активний: швидко окислюється на повітрі, енергійно взаємодіє з водою з утворенням гідроксиду барію, безпосередньо з'єднується з багатьма елементами, належить до групи лужноземельних елементів ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 998 К) основні мінерали — барит (BaSO[sub]4[/sub]) і вітерит (BaCO[sub]3[/sub]) походження назви — від грецьк. barys — важкий; відкритий 1774 року К.Шееле та І.Ган (Швеція) застосовується в незначних кількостях у підшипникових і типографських сплавах; його сплави використовують як газопоглиначі (у радіолампах) а оксид барію застосовують для виготовлення катодів; солі барію широко використовують у скляній промисловості, медицині, шкіряній промисловості тощо
бейніт	метастабільна структура, яка складається із суміші частинок перенасиченого вуглецем фериту з дисперсними карбідами, вони формуються з аустеніту в інтервалі між температурою утворення перліту і температурою початку утворення мартенситу
берилій	елемент №4 періодичної системи Д.I.Менделєєва (II група, 1 період) атомна маса 9,0122; існує 5 ізотопів з масовими числами 7,9—12; твердий сріблястобілий токсичний метал, Tпл 1551±5 К; на повітрі окислюється повільно, покриваючись захисною плівкою BeO, розчинний у соляній (HCl) і сірчаній (H[sub]2[/sub]SO[sub]4[/sub]) кислотах, реагує з лугами; основна сировина для одержання — мінерали фенакіт і берил; відкритий 1798 року Л.Вокленом (Франція) відрізняється високим модулем пружності (300 ГПа) застосовується для одержання сплавів з міддю, алюмінієм, магнієм в авіакосмічній техніці, ракетобудуванні, електротехниці тощо, а також широко використовується в атомній техніці як уповільнювач і відбивач нейтронів
бета-латунь	однофазний сплав міді з 45—49% Zn і добавками марганцю (Mn) алюмінію (Al) заліза (Fe) для підвищення міцності; при температурах вище ≈ 450 °С пластична, успішно переробляється різними способами обробки тиском
благородний метал	один з металів такої групи: золото (Au) срібло (Ag) платина (Ft) іридій (Ir) осмій (Os) паладій (Pd) родій (Rh) рутеній (Ru) не окисляюється і не змінює колір при нагріванні на повітрі; назву одержали в основному через високу хімічну стійкість і красивий зовнішній вигляд у виробах; зазвичай золото, срібло і платина використовуються для виготовлення ювелірних виробів, монет, медалей тощо
бор	елемент №5 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 2 період) атомна маса 10,811; існує 6 ізотопів з масовими числами 8, 10—14, типові ступені окислювання +III і -III; чистий кристалічний бор має сіруваточорний колір; Tпл 2352 К; розчинний у концентрованій HNO3; при 973 К на повітрі окисляється до B2O3, бор з'єднується з металами з утворенням боридів, з воднем — гидридів (бороводні, борани) у природі зустрічається у вигляді борної кислоти і різних боратів; вперше отриман Ж.ГейЛюссаком і Л.Тенаром (Франція) 1808 року; походження назви — від араб. burag — назва бури; застосовується в атомній техніці як поглинач нейтронів ([sup]10[/sup]B) і як відбивач нейтронів ([sup]11[/sup]B) як легувальний елемент, що підвищує зносостійкість і жароміцність сталей; гідриди (безбарвні гази чи рідини) використовують у паливі для ракет, як каталізатори при одержанні полімерів, для покриття металів бором
британський метал	сплав олова з 5—10% сурми (Sb) і 2% міді (Cu) призначений для виготовлення столового посуду і прикрас
бронза для медалей	олов'яна бронза з 1—8% Sn і 0—2% Zn; застосовується для виготовлення медалей, пам'ятних знаків з використанням лиття і карбування; у ряді країн її використовують для карбування монет
будівельна сталь	конструкційна сталь, застосовувана для виготовлення будівельних конструкцій; як правило, низьковуглецева (C = 0,22—0,25%) і низьколегована (зазвичай марганцем і кремнієм) сталь
біле золото	загальна назва сплавів золота білого кольору; білий колір мають сплави системи золото—срібло ([b]Au[/b]—Ag) при вмісті понад 68% Ag, системи золото—паладій ([b]Au[/b]—Pd) починаючи з 10% Pd, системи золото—платина ([b]Au[/b]—Pt) системи золото—срібло—паладій ([b]Au[/b]—[b]Ag[/b]—Pd) системи золото—нікель—мідь ([b]Au[/b]—[b]Ni[/b]—Cu) застосовуються як декоративні ювелірні сплави
бірмінгамський метал	цинковий сплав білого кольору зі вмістом 20—25% Cu; використовується для виготовлення металевих ґудзиків
бісманол	магнітотвердий порошковий сплав, що містить ≈80% Mn і ≈20% Bi; має дуже велику коерцитивную силу ([i]H[sub]c[/sub][/i] = 300 кА/м) невисоку залишкову індукцію (B[sub]r[/sub] = 0,43—0,48 Тл) і малу максимальну магнітну енергію; технологія виготовлення включає розпилення розплаву, компактування порошку, спікання, повторне розмелювання матеріалу і гаряче пресування виробів (близько 573 К) з порошку в сильному магнітному полі; особливість сплаву — зберігає робочі характеристики в сильних магнітних полях
в'язкість руйнування	критичне значення коефіцієнта інтенсивності напружень; позначається символом KC при плоскому напруженому стані або KIC при плоскому деформованому стані; характеризує момент початку закритичного розвитку тріщини, коли її довжина досягає критичної величини; у випадку випробування при динамічному навантаженні визначають KId, а для умов корозійного розтріскування під напруженням — KISCC
ванадій	елемент №23 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період) атомна маса 50,942; відомі 10 ізотопів з масовими числами 44, 46—54; типові ступені окислювання +II, +III, +IV, +V; сріблистосірий, тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 2163±10 К) парамагнітний метал; розчиняється в плавиковій, концентрованих азотній і сірчаній кислотах; відкритий у 1830 році Н.Сефстремом (Швеція) походження назви — за іменем древньоскандинавської богині краси Ванадіс; застосовують як легувальний компонент конструкційних сталей і спеціальних ([p]напр.[/p], магнітних чи зносостійких) сплавів, як основу деяких жароміцних і корозійностійких сплавів