| закон Лоренца |
закон, що встановлює зв'язок між питомою електропровідністю σ і коефіцієнтом теплопровідності χ: χ/σ=LT, де L — число Лоренца, однакове практично для всіх металів, T — абсолютна температура; встановлений 1881 року |
|
| закон Ома |
закон, що встановлює пропорційність сили струму I у провіднику прикладеній напрузі U і обернену пропорційність опору R: U = IR; відкритий 1826 року |
|
| закон Релея |
закон, що встановлює залежність магнітної індукції В від напруженості прикладеного магнітного поля H у слабких магнітних полях; для кривої першого намагнічування закон має вигляд: B = χобрH + RH2, де χобр — обернена магнітна сприйнятливість, R — стала Релея; відкритий 1887 року |
|
| закони Фіка |
де x, y, z — координати; відкриті 1855 року |
|
| залишковий опір |
електричний опір при дуже низьких температурах (зазвичай 4,2 K) при цих температурах опір, зумовлений розсіюванням на теплових коливаннях ґратки, малий, і тому залишковий опір визначається домішками і дефектами кристалічної будови |
|
| залишкові напруження |
напруження, що зберігаються в металі (виробі) після усунення зовнішнього впливу |
|
| залізо |
елемент №26 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період) атомна маса 55,847; відомі 12 ізотопів з масовими числами 49, 52—62, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; сріблясто-білий пластичний метал; Tпл 1808 К; легко піддається куванню, прокатці; у вологому повітрі окисляється і покривається іржею; взаємодіє з більшістю елементів; легко розчиняється в розведених кислотах і пасивується в концентрованих; є одним з найбільш розповсюджених елементів у природі; зустрічається у вигляді руд; походження назви — від греко-лат. fars — бути твердим; відомо з стародавніх часів, початок його застосування припадає на VIII— VI ст. до н.е (залізний вік) застосовується як основа найголовніших конструкційних матеріалів — чавуну і сталі, як компонент спеціальних сплавів, як каталізатор; входить до складу гемоглобіну і має велике біологічне значення; у техніці під "залізом" мається на увазі метал, що складається з хімічного елемента — заліза (Fe) й з інших хімічних елементів, що входять до його складу лише як домішка чи забруднення |
|
| залізо-мідні антифрикційні матеріали |
порошкові антифрикційні матеріали на основі заліза (Fe) що містять 5—9% міді |
|
| зворотне перетворення |
перетворення (в процесі нагріву) мартенситу в аустеніт по бездифузійному механізму; спостерігається в сплавах системи Fe — Ni, у мідних (наприклад, алюмінієвих бронзах) і титанових сплавах; має всі головні ознаки прямого перетворення |
|
| зелене золото |
загальна назва ювелірних сплавів золота, виблиск яких має зеленуватий відтінок; зелене забарвлення з'являється у сплаві, що містить 75% Au і 25% Ag, через збільшення відносної частки випромінювання в зеленій частині спектру; такий самий ефект у сплаві 750 проби створює легування 11,5% Ag; 9,7% Cu; 4,3% Cd; сплави золота нижчі 750 проби забарвлюються в зеленуваті тони при додаванні різної кількості Cu і Ag |
|
| змішування |
приготування однорідної суміші з порошків різного хімічного і гранулометричного складу з необхідними добавками (мастила, пластифікатори [i]тощо[/i]) для змішування застосовують змішувачі різних конструкцій |
|
| золотильні сплави |
латуні, що імітують золото за кольором і можуть використовуваться для позолочення касок та інших виробів; містять 10—34% Zn, 0,2—2,5% Sn, добавки Pb |
|
| золото |
елемент №79 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період) атомна маса 196,967; існує 29 ізотопів з масовими числами 175—179, 181—204, типові ступені окислювання +I, + III; важкий жовтий і блискучий метал, дуже пластичний і ковкий; Tпл 1337 К; відноситься до благородних металів; нерозчинне ні в лугах, ні в кислотах, але розчинне у царській горілці (HCl + HNO[sub]3[/sub]) взаємодіє з галогенами; у природі зустрічається в самородному стані; походження назви — від лат. aurora — ранкова зоря; відоме із старовинних часів; використовується як міжнародний грошовий еквівалент; установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 р. сплаву з міддю) 375, 583, 750, 958; застосовують для виготовлення ювелірних виробів, а також для деталей хімічних апаратів, ущільнень у прискорювачах, у зуболікарській справі, в онкологічній радіології, як каталізатор, а також в електроніці, електротехніці тощо |
|
| золото Крега |
мідний сплав, що містить 10% Zn і 10% Ni та імітує золото за кольором |
|
| зона Брілюена |
область всередині хвильового простору, в межах якої енергія електронів (нейтронів, рентгенівських променів [i]тощо[/i]) змінюється неперервно, а на межах — стрибком |
|
| кадмієва бронза |
бронза високої електропровідності, що містить 0,5—1% Cd; зміцнюється холодним деформуванням і в такому стані міцніша за мідь на ≈ 50%, при електропровідності на рівні 80—92% від електропровідності міді; використовується для струмопровідних виробів |
|
| кадмій |
елемент №48 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період) атомна маса 112,40; існує 25 ізотопів з масовими числами 100—122, 124, 128, типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий із синюватим відтінком метал, розчиняється в кислотах, у лугах нерозчинний; Tпл 594 К; одержують з побічних продуктів переробки цинкових, свинцевоцинкових і мідно-цинкових руд; походження назви — від грецьк. kadmeia — оксид цинку; відкритий 1817 року Ф.Штромеєром (Німеччина) застосовується як компонент у сплавах для припоїв, підшипників, типографських кліше, ювелірних виробів, у ядерній енергетиці при виготовленні регулювальних і аварійних стержнів реакторів, у лужних акумуляторах, для захисних покрить (кадміювання) тощо |
|
| калмалой |
нікелевий сплав, що містить 29% Cu, 2% Fe; має великий негативний температурний коефіцієнт намагніченості при температурах 0—100°С; використовується для температурної компенсації в магнитопроводах |
|
| калмет |
жаростійка аустенітна сталь, що містить 25% Cr, 12% Ni і добавки Al; завдяки жаростійкості (до 1323 К) і стійкості проти корозії в пічних атмосферах, що містять SO2, застосовується для виготовлення литої пічної арматури |
|
| кальцій |
елемент №20 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 4 період) атомна маса 40,08; існує 14 ізотопів з масовими числами 37—50, типовий ступінь окислювання +11; сріблясто-білий метал, що окислюється на повітрі, Tпл 1112±2К; енергійний відновлювач: витискує при нагріванні майже всі метали з їх оксидів, сульфідів і галогенідів; відноситься до групи лужноземельних металів; природні з'єднання — вапняк, мармур, гіпс, а також вапно, одержуване випалом вапняку; походження назви — від лат. calk — назва вапняку; металевий кальцій отриманий 1808 року Г.Деві (Великобританія) застосовують як відновлювач при одержанні металевого урану, торію, хрому, цирконію, берилію, ніобію, інших металів, для вилучення вісмуту зі свинцю й олова, як компонент антифрикційних сплавів (бабітів) кабельних і акумуляторних свинцевих сплавів, для десульфурації нафтопродуктів |
|
