| індекси Лауе |
індекси відбивальної площини n-порядку |
|
| індентор |
тверде тіло, як правило, робочий інструмент приладу ([p]напр.[/p], твердоміра) певної геометричної форми, втискуване в поверхню досліджуваного матеріалу під дією обраного навантаження |
|
| індуктор |
електромагнітний пристрій, призначений для індукційного нагрівання вихровими струмами, збуджуваними змінним магнітним полем у ділянках виробу, безпосередньо охоплюваних індуктувальним дротом; індуктори бувають двох типів: одночасного і перервно-послідовного нагрівання; у першому випадку площа дроту індуктора, дорівнює площі поверхні: це дозволяє одночасно нагрівати всі її ділянки; у другому — істотно менша, тому виріб, що нагрівається, переміщають відносно дроту індукції, послідовно нагріваючи інші ділянки поверхні виробу; застосовують для поверхневого нагрівання і гартування, для наскрізного нагрівання ковальських заготовок, нагрівання листового матеріалу, плавлення металів тощо; назва походить від лат. inductor, від induce — уводжу, наводжу, спонукую |
|
| індукційний нагрів |
де ρ — питомий електричний опір (Ом·м) µ — відносна магнітна проникність, f — частота (Гц) для створення змінного магнітного полю застосовують струми низької (50 Гц) середньої (до 10 кГц) і високої (понад 10 кГц) частоти |
|
| індій |
елемент №49 періодичної системи Д.І.Менделєєва, (III група, 5 період) атомна маса 114,82; відомі 29 ізотопів з масовими числами 104—132, типові ступені окислювання +III, +I, +II; сріблясто-білий м'який метал, хімічний аналог галію; Tпл 429 К; розчиняється в сильних кислотах; розсіяний елемент; одержують з відходів свинцево-цинкового й олов'яного виробництва, у яких його вміст коливається від десятих до тисячних часток відсотка; походження назви — за характерними синіми (кольору індиго) спектральними лініями; відкритий 1863 року Ф. Рейхом, Т. Ріхтером (Німеччина) застосовують як легувальні добавки в підшипникових сплавах, як компонент легкоплавких сплавів, припоїв, для виготовлення напівпровідникових матеріалів, антикорозійних покриттів тощо |
|
| інконель |
загальна назва жаростійких сплавів нікелю, що містять 12—15% Cr, 6—9% Fe, добавки Mn, Cu, Si, C; інконелі, що містять також Ti і Al, є також і жароміцними матеріалами |
|
| іридій |
елемент №77 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період) атомна маса 192,2; відомі 31 ізотоп з масовими числами 168—198, типові ступені окислювання +III, +IV, +VI; важкий сріблясто-білий, дуже твердий і крихкий метал, стійкий до хімічних впливів: не розчинний в кислотах і царській горілці; Tпл 2683 К; належить до платинових металів; у самородному вигляді зустрічається рідко, частіше у вигляді осмистого іридію; походження назви — від грецьк. iris веселка; відкритий 1804 року С.Теннантом (Великобританія) застосовують як каталізатор в органічному синтезі, як компонент сплавів із платиною й осмієм (електроди, термометри, тверді наконечники, хірургічні інструменти, деталі для годинників [i]тощо[/i]) для виготовлення тиглів, як захисне корозійностійке покриття, для виготовлення слабкострумових контактів тощо |
|
| істинне напруження |
напруження (S) яке визначається в певний момент навантаженння; обчислюється як відношення навантаження, що діє на зразок (виріб) у цей момент (P[sub]і[/sub]) до площі поперечного перерізу (F[sub]і[/sub]) Sі = Pі/Fі |
|
| ітрій |
елемент №39 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 5 період) атомна маса 88,905; відомі 21 ізотоп з масовими числами 81—100, 102; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий м'який метал, Tпл 1795 К; за хімічними властивостями близький до лантаноїдів, легко розчиняється в звичайних кислотах;у природі зустрічається разом з рідкісноземельними елементами; відкритий 1794 року Ю.Гадоліном (Фінляндія) в мінералі з Іттербю (Швеція) 1797 р. А.Екеберг назвав його "ітрієвою землею"; застосовується як конструкційний матеріал у ядерних реакторах, в авіації, а також як легувальний елемент у сплавах з алюмінієм, магнієм, хромом, титаном, залізом тощо; оксид Y2O3 застосовують для виготовлення ітрієвих феритів для радіоелектроніки, лічильновирішувальних пристроїв тощо |
|
| іттербій |
елемент №70 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 173,04; відомі 27 ізотопів з масовими числами 152—178; типові ступені окислювання +II, +III; сріблясто-білий метал, відноситься до рідкісноземельних елементів (лантаноїд) Tпл 1092 К; походження назви — від містечка Иттербю; відкритий 1878 року Ж.Маріньяком (Швейцарія) застосовують як гетер у электровакуумных приладах, як легувальний елемент у спеціальних сплавах на основі алюмінію |
|
| p-n перехід |
область напівпровідника, в якій має місце просторова зміна типу провідності від електронної до діркової |
|
