титан |
елемент №22 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 4 період) атомна маса 47,90; відомо 13 ізотопів з масовими числами 41—53; типові ступені окислювання +II, +III, +IV; сріблясто-білий, легкий, тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 1933±10 К) корозійностійкий метал; основна сировина — мінерали рутил TiO2, ільменіт FeTiO3; відкритий 1795 року М.Клапротом (Німеччина) застосовують у чистому виді і як сплави з алюмінієм, молібденом, хромом, ванадієм, марганцем і іншими металлами в авіакосмічній, хімічній і суднобудівній промисловості, архітектурі тощо |
|
торій |
елемент №90 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 7 період) атомна маса 232,038; відомо 24 ізотопи з масовими числами 213—236; типові ступені окислювання +IV, +II, +III; сріблясто-білий метал; Tпл 2023 К, перший член групи актиноїдів, родоначальник радіоактивного ряду сімейства торія; на повітрі покривається тонкою плівкою оксиду ThO2, розчинний у HCl; основна сировина — монацитовий пісок (монацит) при опроміненні його нейтронами утворюється ядерне паливо 233U; відкритий 1828 року І.Берцеліусом (Швеція) застосовують у ядерній техніці й енергетиці, рентгенотехніці, для легування магнієвих сплавів і вольфріму (ThO[sub]2[/sub]) як гетер, для виробництва вогнетривких матеріалів тощо |
|
третник |
лекгоплавкий свинцевий припій, містить 67% Pb і 33% Sn |
|
тригональна кристалічна система |
кристалічна система з однією головною (поворотною чи інверсійною) віссю 3-го порядку; сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної ґратки кристала: a=b=c, α=β=γ≠90°, де a, b, c — періоди елементарної кристалічної комірки, а α, β, γ — кути, утворені площинами комірки |
|
триклинна кристалічна система |
кристалічна система, в якій відсутні осі і площини симетрії; можливий центр інверсії; сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної гратки кристала: a≠b≠c, α≠β≠γ≠90°, де a, b, c — періоди елементарної кристалічної комірки, а α, β, γ — кути, утворені площинами комірки |
|
ударна в'язкість |
питома робота руйнування зразка при ударному згині; визначається як відношення роботи руйнування до початкової площі поперечного перерізу зразка в площині зламу; зазвичай виміряється в МДж/м2, або кДж/м2; визначається на зразках з надрізом; в залежності від надрізу зразка ударна в'язкість позначається такими абревіатурами: KCU (U — образний надріз) KCV (V — образний надріз) KCT |
|
укрупнення |
збільшення розмірів елементів структури металу |
|
умова дифракції Брегга |
умова, що забезпечує утворення інтерференційного максимуму при відбитті рентгенівських променів, нейтронів чи електронів від кристалічної ґратки: 2dsinΘ = nλ, де d — міжплощинна відстань у кристалічній ґратці, λ — довжина хвилі випромінювання, Θ — кут падіння, n — порядок відбиття |
|
уран |
елемент №92 періодичної системи Д.І.Менделєєва (група актиноїдів) радіоактивний елемент, атомна маса 238,03; відомо 15 ізотопів з масовими числами 226—240; типові ступені окислювання + III, +IV, +V; важкий сріблясто-білий блискучий метал, Tпл 1406 К, хімічно активний; природний уран складається з трьох ізотопів: 238U, 235U, 234U; основна руда — уранова смолка U2O8, зустрічається в природних водах і ґрунтах; ізотопи 238U і 235U — родоначальники двох природних радіоактивних сімейств; походження назви — від назви планети Уран; відкритий 1789 року М.Клапротом (Німеччина) застосовують як ядерне паливо і для одержання плутонію |
|
фаза впровадження |
проміжна фаза з металевим і/чи ковалентним типом зв'язку, що являє собою з'єднання перехідних металів з воднем, азотом, вуглецем і бором, називається відповідно гідрид, нітрид, карбід і борид; утворюється внаслідок впровадження неметалевих атомів у меживузля щільноупакованої кристалічної ґратки, утвореної атомами перехідних металів; хімічний склад фаз впровадження визначається формулами MX, M2X, M4X та MX4, де M — метал, X — неметал |
|
фаза Лавеса |
проміжна фаза практично постійного складу типу AB2 (інтерметалід) яка утворюється при взаємодії металів різних груп періодичної системи за умови, що відношення атомних радіусів металів складає від 1,10 до 1,60, і має структуру одного з трьох основних типів: кубічну — типу MgCu2, гексагональну — типу MgZn2 чи гексагональну — типу MgNi2 |
|
фази Юм-Розері |
проміжні фази, тип кристалічної ґратки яких визначається величиною електронної концентрації; наприклад, β, γ і ε фази в системі Cu-Zn |
|
фактор Лоренца |
коефіцієнт, що характеризує зміну інтенсивності розсіяного рентгенівського випромінювання внаслідок його поляризації; дорівнює (1 +cos[sup]2[/sup]2Θ) де Θ — кут Брегга |
|
формула Грюнайзена |
рівняння, що описує температурну залежність електроопору металів; при низьких температурах дає ≈ T5 |
|
фосфор |
елемент №15 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 3 період) атомна маса 30,9738; відомо 8 ізотопів з масовими числами 28—35; типові ступені окислювання -III, +III, +V; проста речовина, існує декілька алотропних модифікацій: білий, червоний, чорний фосфор; найбільш активний білий фосфор: отруйний, спалахує на повітрі (тому його зберігають під водою) світиться в темряві (звідси назва — від [p]грецьк.[/p] [i]pharos[/i] — той, що несе світло) Tпл 317 К; основна сировина — апатити, фосфорити; відіграє важливу роль у житті тварин і рослин; відкритий 1669 року Г.Брандтом (Німеччина) застосовують: білий фосфор — для одержання червоного фосфору, фосфорних кислот, як розкислювач і компонент деяких сплавів; червоний фосфор — у виробництві сірників; чорний фосфор — як електропровідний матеріал; у сплавах застосовується як розкислювач і компонент; у залізних сплавах, в основному, є шкідливою домішкою |
|
францій |
елемент №87 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 7 період) що включає 27 ізотопів з масовими числами 203—229 (стабільних ізотопів не виявлено) єдиний ізотоп, що зустрічається в природі (найбільший довгожитель) 223Fr ([i]T[sub]1/2[/sub][/i] = 21 хв) типовий ступінь окислювання +I; Tпл 300 К; походження назви — від лат. на честь Франції; відкритий 1939 року М.Лерей |
|
фулерен |
замкнені молекули вуглецю типу C60, C70, C76, C84, у яких всі атоми вуглецю знаходяться на сферичній чи сфероїдальній поверхні у вершинах правильних шестикутників чи п'ятикутників, що покривають поверхню сфери чи сфероїда; часто їх визначають як стабільні кластери вуглецю; названі на честь американського архітектора Бакмінстера Фуллера, що застосовував такі структури при конструюванні куполів будинків |
|
хастелой |
загальна назва групи корозійностійких нікелевих сплавів; у залежності від призначення містять 15—30% Mo, 13—16% Cr, 4—22% Fe, до 0,1—0,15% C, Ni — решта; іноді з добавками W, Si, Co, Cu, V та ін. елементів; мають високу стійкість у кислотах; застосовуються, в основному, для виготовлення хімічної апаратури, а також як жароміцні сплави |
|
хлоримет |
загальна назва корозійностійких сплавів нікелю, які містять 18—25% Mo, 0—18% Cr, Ni — решта і практично позбавлені вуглецю, що несприятливо впливає на властивості; за стійкістю в кислих середовищах перевершують більшість сплавів |
|
хром |
елемент №24 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період) атомна маса 51,996; існують 12 ізотопів з масовими числами 45—56, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; метал сіро-сталевого кольору, дуже твердий, тугоплавкий, Tпл 2130 К, хімічно малоактивний (стійкий за звичайних умов до вологи і кисню повітря) основна сировина для одержання — мінерал хроміт (хромистий залізняк) FeCr2O4 (FeO·Cr[sub]2[/sub]O[sub]3[/sub]) походження назви — від грецьк. chroma — колір, фарба; відкритий 1797 року Н.Вокленом (Франція) застосовують як легувальний елемент для підвищення корозійної стійкості сталей і сплавів, для нанесення захисних покриттів на металеві вироби тощо |
|