| коефіцієнт |
числовий множник у аналітичному виразі, відомий множник при тій чи іншій степені невідомого чи постійний множник при змінній величині; назва походить від лат. cocum — спільно і efficiens — утворюючий |
|
| коефіцієнт деформаційного зміцнення |
коефіцієнт , що характеризує швидкість зміни (збільшення) істинних напружень (S) течії при зміні (збільшенні) деформації (e) n = dS/de; визначає нахил кривої деформаційного зміцнення |
|
| коефіцієнт інтенсивності напружень |
коефіцієнт, що визначає напружнодеформований стан і зсуви поблизу вершини тріщини для пружного тіла, незалежно від схеми навантаження, форми і розмірів тіла і тріщини; використовується в лінійно-пружній механіці руйнування для кількісної оцінки локального підвищення розтягувальних напружень біля вершини тріщини з відомими розмірами і формою; визначається як добуток прикладеного напруження на корінь квадратний з величини лінійного розміру дефекту (у системі одиниць СІ — в МПа·м[sup]1/2[/sup]) найбільшого поширення набув коефіцієнт інтенсивності напружень K1, що визначається для умов навантаження, які забезпечують зсув поверхонь тріщини в напрямку, перпендикулярному до площини знаходження тріщини |
|
| константан |
сплав міді з 39—41% Ni, 1—2% Mn, що має високий питомий електроопір (0,48 мкОм·м) малий температурний коефіцієнт електроопору ТКρ (2·10[sup]-5[/sup] К[sup]-1[/sup]) велику ТЕРС у парі з Cu (39 мкВ·град[sup]-1[/sup]) характеризується слабкою залежністю електричного опору від температури; використовується для реостатів, опорів, термопар мідь-константан для вимірювання температур в інтервалі 70—800 К |
|
| контроль |
перевірка відповідності висунутим вимогам характеристик чи властивостей виробів (матеріалу) розмірів, форми, механічних і фізичних властивостей, якості, функціональних характеристик тощо; назва походить від франц. contrerôle — список, що ведеться в двох примірниках |
|
| координаційна сфера |
1) умовна сфера, утворювана сукупністю атомів (вузлів чи міжвузлій) що розташовуються в кристалічній ґратці у вузлах чи міжвузлях на однаковій відстані Ri від даного атома (вузла чи міжвузлія) де i — номер координаційної сфери; перша координаційна сфера (і = 1) утворюється атомами, розташованими в найближчих вузлах чи міжвузліях від певного атома; 2) сфера, утворена протилежно зарядженими іонами (стосовно комплексоутворювача) чи електронейтральними молекулами з центром у комплексоутворювачі; розрізняють внутрішню координаційну сферу — частину комплексної сполуки, що містить комплексоутворювач і ліганди (найближче розташовані до комплексоутворювача іони і молекули) і зовнішню — частину комплексної сполуки, що містить інші іони, які знаходяться на більшій відстані від центрального іона; напр., у комплексній солі K2\ іон платини є комплексоутворювачем, іони хлору — лігандами, у зовнішній координаційній сфері знаходяться іони калію |
|
| корозійний мікроелемент |
корозійний елемент, електроди якого можуть бути виявлені лише за допомогою мікроскопа |
|
| корунд |
оксид алюмінію (α — Al[sub]2[/sub]O[sub]3[/sub]) природного чи штучного походження |
|
| косий злам |
злам, що відбувається під гострим (часто 45°) кутом відносно напрямку діючого навантаження, тобто при розтяганні цілком по поверхні дії найбільших дотичних напружень; поверхня зламу є гладкою, світлою; спостерігається в матеріалах, що не утворюють помітної "шийки" ([p]напр.[/p], магнієві сплави) а також у матеріалів з відносно невисоким опором зрізу ([p]напр.[/p], сплав Д16) у сталі косі злами виникають при розриві по зварній зоні |
|
| кремниста бронза |
однофазна бронза, що містить 3—4% Si і добавки Mn, Ni, Zn, Pb; серед бронз виділяється підвищеною міцністю і опором корозії; замінює більш коштовні олов'яні бронзи |
|
| кремній |
елемент №14 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 3 період) атомна маса 28,086; відомі 10 ізотопів масовими числами 25—34; типові ступені окислювання -IV, +II, +IV; темно-сіра кристалічна речовина з металевим блиском, 1683 К; реагує з багатьма розплавленими металами, утворюючи силіциди; у природі зустрічається у вигляді SiO2 і силікатів; походження назви — від лат. silex — кремінь; російська назва від грецьк. kremnos — скеля; відкритий 1823 року И.Берцеліусом (Швеція) застосовують у металургії для розкислення, входить до складу залізних, мідних, алюминієвих та інших сплавів, є основним напівпровідниковим матеріалом і основою великої групи видів скла |
|
| кристалічна структура |
будова кристалічної ґратки: конкретне просторове розміщення конкретних матеріальних частинок |
|
| критична температура крихкості |
температура переходу від в'язкого руйнування до крихкого; як правило, визначається за серіальними кривими: залежності ударної в'язкості (чи процентного вмісту волокна в зламі) від температури випробування; характеризується певною величиною ударної в'язкості чи заданим рівнем в'язкої складової в зламі; зазвичай визначають поріг холодноламкості T50 — температуру, випробування при якій дозволяє одержати в зламі 50% в'язкої складової |
|
| крутіння |
вид деформації, що характеризується взаємним поворотом поперечніх перерізів (стрижня, вала [i]тощо[/i]) під впливом моментів (пар) сил, що діють у цих перерізах |
|
| кулькопідшипникова сталь |
легована (зазвичай хромом, а також марганцем і/чи кремнієм) високовуглецева (понад 0,95% C) сталь, що має високий опір контактним навантаженням і високу зносостійкість; застосовується переважно для виготовлення підшипників кочення |
|
| куманаль |
марганцева бронза, що містить 9,5—13% Mn і 3—5,5% Al; за властивостями подібна до манганіну, перевершує його за стабільністю питомого електроопору; температурний коефіцієнт електроопору ТКρ ≈ 0 (в інтервалі 293—623 K) але має більш високу ТЕРС у парі з міддю |
|
| куніаль |
міднонікелевий сплав з добавками алюмінію; містить 6—13% Ni і 1,5—3% Al; зміцнюється гартуванням і старінням; міцніший від більшості бронз і латуней, стійкий проти корозії в атмосфері і воді |
|
| куніко |
загальна назва деформівних магнітотвердих сплавів системи Cu-Ni-Co; куніко I мають 50% Cu, 21% Ni, 29% Co; куніко II — 35% Cu, 24% Ni, 41% Co; залишкову індукцію Br = 0,5—0,35 Тл, коерцитивну силу Hc = 36—56 кА/м, максимальну магнітну енергію (BH) = 7 — 8 кДж/м3 після гартування з температур понад 1273 К и старіння при 923 K; найбільшу пластичність мають загартовані сплави |
|
| куніфе |
пластичний магнітотвердий сплав, містить 60% Cu, 20% Ni, 20% Fe; його властивості: (BH) = 8-15 кДж/м3; Hc = 32-44 кА/м; Br ≈ 0,5 Тл; після гартування від 1273 K матеріал піддають холодному деформуванню і операції старіння при 923 K; чим більший наклеп, тим більший добуток (BH) |
|
| кінематична в'язкість |
характеристика в'язкості , що являє собою відношення динамічного коефіцієнта в'язкості певної речовини до її густини; виміряють в \ |
|
