| environ. |
sequestration 1. A legal term referring generally to the act of valuable property being taken into custody by an agent of the court and locked away for safekeeping, usually to prevent the property from being disposed of or abused before a dispute over its ownership can be resolved. 2. The taking of someone's property, voluntarily (by deposit) or involuntarily (by seizure), by court officers or into the possession of a third party, awaiting the outcome of a trial in which ownership of that property is at issue (1. Юридичне поняття, що вживають при накладенні арешту на частину цінного майна для запобігання використання цієї власності чи завдання їй шкоди, поки не буде вирішено суперечку про право власності на неї. 2. Вилучення чийогось майна добровільно (застава) або примусово (конфіскація) представниками суду для передачі у власність третій стороні, що очікує рішення судового розгляду, предметом якого є власність на дане майно) |
