| lat. |
debitor — зобов'язаний; у XVII ст. "дебиторъ" має значення "кредитор", "вірник": "Ѳедорь, дочувшися о прибытю дебитора своєго, умыслне где, скрился". Прот. спр. пот. 6 "Должникъ... доброволне знался, что зостаєт дебиторови своєму девет копъ винень". Акт. Старод. кн. 6 (ISUJ : 685) |
