English ⇄ Arabic Basque Bulgarian Catalan Chinese Croatian Czech Danish Dutch Esperanto Estonian Finnish French German Greek Hungarian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Maltese Norwegian Bokmål Polish Portuguese Romanian Russian Scottish Gaelic Serbian Latin Slovak Slovene Spanish Swedish Turkish Ukrainian

sequestration ['si:kwɪ'streɪʃ(ə)n] n
gen.	усамітнення n; ізоляція f; постанова суду про арешт майна; депонування предмета суперечки у третьої особи; конфіскація; арешт; секвестр (скорочення бюджетних статей в процесі виконання бюджету); секвестрування
law	секвестр; накладення арешту на майно; накладання арешту (на майно); затримання n; накладення арешту (на майно)
med.	ізолювання (хворого); карантин m; секвестрація
sequestration 1. A legal term referring generally to the act of valuable property being taken into custody by an agent of the court and locked away for safekeeping, usually to prevent the property from being disposed of or abused before a dispute over its ownership can be resolved. 2. The taking of someone's property, voluntarily (by deposit) or involuntarily (by seizure), by court officers or into the possession of a third party, awaiting the outcome of a trial in which ownership of that property is at issue n
environ.	секвестр (1. Юридичне поняття, що вживають при накладенні арешту на частину цінного майна для запобігання використання цієї власності чи завдання їй шкоди, поки не буде вирішено суперечку про право власності на неї. 2. Вилучення чийогось майна добровільно (застава) або примусово (конфіскація) представниками суду для передачі у власність третій стороні, що очікує рішення судового розгляду, предметом якого є власність на дане майно)

sequestration: 10 phrases in 6 subjects

Chemistry	1
Ecology	1
Economy	2
General	1
Human rights activism	2
Law	3