English ⇄ Arabic Basque Bulgarian Catalan Chinese Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French German Greek Hungarian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Maltese Norwegian Bokmål Polish Portuguese Romanian Russian Scottish Gaelic Serbian Serbian Latin Slovak Slovene Spanish Swedish Turkish Ukrainian Uzbek

decree [dɪ'kri:] n
gen.	декрет m; указ; наказ m; закон m; постановити; постановляти (видавати розпорядження); розпорядження n (постанова); універсал (закон); ухвалити; ухвалювати (видавати рішення, ухвалу)
cleric.	постанова церковної ради; веління
econ.	постанова f; розпорядження n
hist.	едикт
law	постанова f (наказ, розпорядження); ухвала; наказ m (постанова, указ тж); постановити (видавати постанову); рішення суду про розірвання шлюбу; указ (постанова); ухвалити (видавати ухвалу)
decree [dɪ'kri:] v
gen.	видавати декрет; видавати указ; видавати наказ; декретувати; наказувати; давати розпорядження; визначати; вирішувати; приписувати; пропонувати
dipl.	постановляти (щось)
econ.	віддавати розпорядження
h.rghts.act.	постанова суду
law	ухвалювати судове рішення; ухвалювати судову постанову; приймати ухвалу; виносити судову постанову; постановляти; ухвалювати; видати декрет; виносити судове рішення
decree [dɪ'kri:] adj.
environ.	декрет (Рішення суду, що оголошує про правові наслідки встановлених фактів)
law	рішення (суду)
English thesaurus
decree [dɪ'kri:] n
law	an official order, judgment; A court decision. It can be "interlocutory," which means it is not a final decision, or 2 "final," which means all issues of the case are settled

decree: 62 phrases in 7 subjects

Business	1
Diplomacy	5
Economy	12
Environment	1
General	7
International relations	1
Law	35