| met. |
елемент №77 періодичної системи Д.І.Менделєєва VIII група, 6 період, атомна маса 192,2; відомі 31 ізотоп з масовими числами 168—198, типові ступені окислювання +III, +IV, +VI; важкий сріблясто-білий, дуже твердий і крихкий метал, стійкий до хімічних впливів: не розчинний в кислотах і царській горілці; Tпл 2683 К; належить до платинових металів; у самородному вигляді зустрічається рідко, частіше у вигляді осмистого іридію; походження назви — від грецьк. iris веселка; відкритий 1804 року С.Теннантом Великобританія; застосовують як каталізатор в органічному синтезі, як компонент сплавів із платиною й осмієм електроди, термометри, тверді наконечники, хірургічні інструменти, деталі для годинників [i]тощо[/i], для виготовлення тиглів, як захисне корозійностійке покриття, для виготовлення слабкострумових контактів тощо |
