 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| кінчати; розривати; скінчитися (in) | |||
| зупинити; припинити; розірвати | |||
| |||
| завершити; покласти край; завершуватися; закінчуватися (in); кінчатися; обмежувати; визначати межу; обмежуватися; обриватися; спрямовувати; призначати; закінчитися (in); кінчити | |||
| завершуватися; припинятися (про процес, завдання чи операцію) | |||
| винищувати | |||
| припиняти; припиняти дію; закінчувати; минати; бути обмеженим | |||
| завершитися; завершувати; закінчитися; закінчуватися; кінчитися; обривати; обірвати; обірватися; припинитися | |||
| закінчити; ліквідовувати; покінчити (з кимсь); припинятися | |||
| покінчити (з кимось) | |||
| приєднувати до режиму | |||
| |||
| припиняти дію договору тощо (a treaty) | |||
| |||
| обмежений | |||
| термінативний; граничний | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| ter | |||
| trmt | |||
| terminate: 81 phrases in 10 subjects |
| Aviation | 6 |
| Computers | 2 |
| Diplomacy | 9 |
| Economy | 12 |
| General | 4 |
| Human rights activism | 4 |
| Information technology | 7 |
| International relations | 1 |
| Jargon | 1 |
| Law | 35 |