 |
verb | adjective | to phrases
| |||
| обумовлювати (for); ставити умову; робити застереження; обумовити (for); ставити за умову (on, that) | |||
| обговорити; ставити умовою | |||
| застерегти; застерігати; обумовлювати | |||
| визначати; встановлювати (про закон, положення тощо); застерігати (резервувати право тощо); передбачати | |||
| |||
| зумовлений (обумовлений); умовлений | |||
| встановлений; обумовлений; передбачений | |||
| заданий; зумовлений (технічними умовами) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| to specify as an essential condition of an agreement; to make a specific demand; agree to something | |||
| stipulated: 60 phrases in 9 subjects |
| Business style | 2 |
| Ecology | 2 |
| Economy | 16 |
| Finances | 2 |
| General | 3 |
| Historical | 1 |
| Human rights activism | 1 |
| Law | 32 |
| Procurement | 1 |