English ⇄ Afrikaans Arabic Basque Bulgarian Catalan Chinese Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French German Greek Hungarian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Maltese Norwegian Bokmål Polish Portuguese Romanian Russian Scottish Gaelic Serbian Latin Slovak Slovene Spanish Swedish Turkish Ukrainian Uzbek

sanction ['sæŋkʃ(ə)n] n
gen.	затвердження (рішення); ратифікація f; каральний захід; підтримка f; схвалення n; згода f; дозвіл m; мотив m; міркування n; санкція f (дозвіл, схвалення); скріпити; скріплювати (згодою); скріпляти
bus.styl.	штраф m
econ.	твердження n
environ.	санкція f
h.rghts.act.	захід m; ордер; репресалія
hist.	указ; постанова f; наказ m
law	передбачений законом захід покарання; візування n; заборонний припис; погодження n; дозволити; затвердження; захід m (санкція); міра f (санкція); офіційний дозвіл; стягнення
mil.	офіційне схвалення; підтримка f (чогось); передбачена законом міра покарання
sanctions n
gen.	санкція f (заходи впливу); каральний захід; репресалії
h.rghts.act.	заборонні приписи
sanction ['sæŋkʃ(ə)n] v
gen.	санкціонувати; затверджувати; ратифікувати; схвалювати; дозволяти; затвердити; схвалити
law	передбачити міру покарання (у законі); передбачати міру покарання; давати дозвіл; міра покарання
English thesaurus
sanction ['sæŋkʃ(ə)n] n
law	a financial punishment meant to make someone obey the law; a law or rule that leads to a penalty being imposed when it is disobeyed; A financial punishment meant to make someone obey the law. For example, a judge can order someone to pay for not following court orders

sanction: 190 phrases in 10 subjects

Archiving	1
Business style	8
Diplomacy	30
Economy	6
Environment	3
General	13
Human rights activism	5
Law	102
Military	21
Procurement	1