 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| здійснюваний за законом; законнонароджена дитина; законний правитель; захисник прав законного правителя; драма; узаконити | |||
| законна мати; законний батько; законнонароджені нащадки; законний (припустимий; обґрунтований); узаконити (дитину, a child) | |||
| |||
| законні батьки | |||
| |||
| визнавати законним; усиновляти (позашлюбну дитину) | |||
| виправдовувати | |||
| узаконювати; легітимувати; легітимізувати; визнавати законним (узаконювати); оголошувати законним (узаконювати) | |||
| |||
| легітимаційний | |||
| |||
| законний; правильний; виправданий; обґрунтований; поважний; допустимий; розумний; законнонароджений; правомірний; узаконений | |||
| законний | |||
| легальний; легітимний | |||
| legitimate: 128 phrases in 12 subjects |
| Business | 1 |
| Computers | 2 |
| Diplomacy | 5 |
| Economy | 5 |
| Finances | 1 |
| General | 8 |
| Human rights activism | 3 |
| Information security and data protection | 1 |
| Law | 99 |
| Management | 1 |
| Military | 1 |
| Notarial practice | 1 |