 |
Morphology analysis
синхронізація (1806) | Noun, inanimate
| 1 | синхроніза́ція | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | синхроніза́ціi | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | синхроніза́ціi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | синхроніза́цію | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | синхроніза́ціею | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | синхроніза́ціi | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | синхроніза́ціе | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | синхроніза́ціi | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | синхроніза́цій | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | синхроніза́ціям | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | синхроніза́ціi | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | синхроніза́ціями | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | синхроніза́ціях | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | синхроніза́ціi | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |