DictionaryForumContacts

Morphology analysis
відкинути (123) | Verb
1 відки́нути інфінітив infinitive
2 відки́ну однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 відки́неш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
4 відки́не однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
5 відки́немо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
6 відки́нете множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
7 відки́нуть множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 відки́нув однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 відки́нула однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
10 відки́нуло однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
11 відки́нули множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
12 відки́нь множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
13 відки́ньте множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
14 відки́ньмо множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
15 - чоловічий рід, однина, минулий час
16 відки́нувши жіночий рід, однина, минулий час feminine, singular, past tense
17 відки́нено середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
18 відки́нен множина, минулий час plural, past tense