 |
Morphology analysis
диба (1) | Adverb
| диба |
диба (19) | Noun, inanimate
| 1 | диба | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | диби | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | дибi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | дибу | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | дибою | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | дибi | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | дибо | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | диби | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | диб | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | дибам | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | диби | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | дибами | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | дибах | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | диби | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |
диба (1) | Noun, inanimate, feminine
| 1 | диба | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | диби | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | дибi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | дибу | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | дибою | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | дибi | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | дибо | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | диби | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | диб | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | дибам | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | диби | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | дибами | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | дибах | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | диби | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |
диб (4) | Noun, inanimate, masculine
| 1 | диб | називний відмінок, однина | nominative case, singular |
| 2 | диба | родовий відмінок, однина | genitive case, singular |
| 3 | дибу,дибовi | давальний відмінок, однина | dative case, singular |
| 4 | диб | знахідний відмінок, однина, неістоти | accusative case, singular, inanimate |
| 5 | дибом | орудний відмінок, однина | instrumental case, singular |
| 6 | дибi | прийменниковий відмінок, однина | prepositional case, singular |
| 7 | дибе | однина, кличний відмінок | singular, vocative case |
| 8 | диби | називний відмінок, множина | nominative case, plural |
| 9 | дибiв | родовий відмінок, множина | genitive case, plural |
| 10 | дибам | давальний відмінок, множина | dative case, plural |
| 11 | диби | знахідний відмінок, множина, неістоти | accusative case, plural, inanimate |
| 12 | дибами | орудний відмінок, множина | instrumental case, plural |
| 13 | дибах | прийменниковий відмінок, множина | prepositional case, plural |
| 14 | диби | множина, кличний відмінок | plural, vocative case |