DictionaryForumContacts

Morphology analysis
шумiти (58) | Verb
1 шумiти інфінітив infinitive
2 шумлю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 шумиш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
4 шумить однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
5 шумимо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
6 шумите множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
7 шумлять множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 шумiтиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 шумiтимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
10 шумiтиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
11 шумiтимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
12 шумiтимем множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
13 шумiтимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
14 шумiтимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
15 шумiв чоловічий рід, однина, минулий час masculine, singular, past tense
16 шумiла жіночий рід, однина, минулий час feminine, singular, past tense
17 шумiло середній рід, однина, минулий час neuter, singular, past tense
18 шумiли множина, минулий час plural, past tense
19 шуми однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
20 шумiть множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 шумiмо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
22 шумiм множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
23 шумлячи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
24 шумiвши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
25 - дієприкметник, безособова форма
26 - дієприкметник, активний
27 шумляч дієприкметник, пасивний present participle, passive
шум (1855) | Noun, inanimate, masculine
1 шум називний відмінок, однина nominative case, singular
2 шуму родовий відмінок, однина genitive case, singular
3 шуму,шумовi давальний відмінок, однина dative case, singular
4 шум знахідний відмінок, однина, неістоти accusative case, singular, inanimate
5 шумом орудний відмінок, однина instrumental case, singular
6 шумi прийменниковий відмінок, однина prepositional case, singular
7 шуме однина, кличний відмінок singular, vocative case
8 шуми називний відмінок, множина nominative case, plural
9 шумiв родовий відмінок, множина genitive case, plural
10 шумам давальний відмінок, множина dative case, plural
11 шуми знахідний відмінок, множина, неістоти accusative case, plural, inanimate
12 шумами орудний відмінок, множина instrumental case, plural
13 шумах прийменниковий відмінок, множина prepositional case, plural
14 шуми множина, кличний відмінок plural, vocative case