| аргон |
елемент №18 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 3 період) атомна маса 39,948; існує 12 ізотопів з масовими числами 33—44; одноатомний газ без кольору і запаху, хімічно інертний (відноситься до інертних газів) Tпл 84 К; в атмосфері міститься 0,93%; походження назви — від грецьк. argos — недіяльний; відкритий у 1894 році Д.Рэлеем і В.Рамзаєм (Великобританія) застосовується для створення захисних атмосфер у металургії і зварюванні, для заповнення балонів електроламп і газорозрядних ламп, у спеціальних дихальних сумішах тощо |
|
| арктична бронза |
загальна назва низки антифрикційних бронз із добавкою Pb і дрібнозернистою структурою, отриманою швидким охолодженням при заливанні в кокіль |
|
| армко-залізо |
залізо із вмістом домішок не більше 0,16%, у т.ч. не більше 0,025% C; 0,035% Mn; 0,015% Si; 0,015% P; 0,025% S; 0,05% Cu; густина 7,850 т/м, границя текучості 120 МПа, тимчасовий опір розриву 260 МПа, відносне звуження 60%, відносне подовження 30%, ударна в'язкість 2 МДж/м2; назва походить від американської фірми American Rolling Mill Corporation (ARMCO) основне застосування — шихта при виробництві магнітних сплавів і легованої сталі |
|
| асталой |
загальна назва розпилених порошків легованих сталей, що містять 0,25—1,90% Ni; 0,30—0,60% Mo; 0,25—0,50% Mn; 0,08—0,30 Cr; 0,05—0,10% C; Fe — решта; порошки характеризуються доброю здатністю до пресування; порошковий матеріал у процесі охолодження після спікання набуває бейнітної структури |
|
| астат |
елемент №85 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 6 період) радіоактивний, 24 ізотопи з масовими числами 196—219 (стабільних ізотопів не виявлено) типові ступені окислювання I, +II, +III, +V, +VII; найбільш довгоживучий ізотоп 210At ([i]T[sub]1/2[/sub][/i] = 8,3 р.) вперше отриманий 1940 р. Е.Сегре, К.Маккензи, Д.Корсон (США) при опромінюванні вісмуту; α-частинками \; за властивостями близьких до іоду; назва походить від грецьк. astatos — нестійкий |
|
| атмосферна корозія |
корозія, що відбувається під впливом земної атмосфери; швидкість процесу залежить від кліматичних факторів (головним чином, вологості і температури повітря) і концентрації домішок, що забруднюють атмосферу (оксиди сірки, азоту і викиди хімічних виробництв) підвищену корозійну стійкість в умовах атмосферної корозії мають атмосферостійкі сталі, а також сплави, в основному, на основі Cu і Al; метали захищають від атмосферної корозії за допомогою гальванічних, металізаційних і лакофарбових покрить; широко використовують консервацію змащеннями, застосовують летючі і контактні інгібітори корозії |
|
| атомна маса |
маса атома, виражена в атомних одиницях маси; за одиницю атомної маси прийнята 1/12 частина маси ізотопу атома вуглецю 12C; маса вуглецевої одиниці дорівнює (1,66043 ± 0,00031) 10-24 г; для одноізотопних елементів атомна маса елемента збігається з атомною масою ізотопу; якщо елемент є сумішю ізотопів, його атомну масу обчислюють як середнє значення з атомних масоокремих його ізотопів, враховуючи при цьому відносний вміст кожного з них |
|
| атомний процент |
де a і b — вагові проценти компонентів A і B; A1 і B1 — атомна вага компонентів A і B |
|
| бабіт |
загальна назва легкоплавких антифрикційних сплавів на основі олова (Sn) чи свинцю (Pb) легують елементами, що утворюють тверді складові, які перешкоджають стиранню м'якої основи сплаву |
|
| бакмінстерфулерен |
фулерен типу C60 — типовий представник класу замкнених молекул вуглецю; має структуру правильного усіченого ікосаедра, атоми вуглецю розташовуються на сферичній поверхні у вершинах 20 правильних шестикутників і 12 правильних п'ятикутників |
|
| барій |
елемент №56 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період) атомна маса 137,34; існує 30 ізотопів з масовими числами 117, 119—146, 148; м'який сріблисто-білий метал, хімічно активний: швидко окислюється на повітрі, енергійно взаємодіє з водою з утворенням гідроксиду барію, безпосередньо з'єднується з багатьма елементами, належить до групи лужноземельних елементів ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 998 К) основні мінерали — барит (BaSO[sub]4[/sub]) і вітерит (BaCO[sub]3[/sub]) походження назви — від грецьк. barys — важкий; відкритий 1774 року К.Шееле та І.Ган (Швеція) застосовується в незначних кількостях у підшипникових і типографських сплавах; його сплави використовують як газопоглиначі (у радіолампах) а оксид барію застосовують для виготовлення катодів; солі барію широко використовують у скляній промисловості, медицині, шкіряній промисловості тощо |
|
| бейніт |
метастабільна структура, яка складається із суміші частинок перенасиченого вуглецем фериту з дисперсними карбідами, вони формуються з аустеніту в інтервалі між температурою утворення перліту і температурою початку утворення мартенситу |
|
| берилій |
елемент №4 періодичної системи Д.I.Менделєєва (II група, 1 період) атомна маса 9,0122; існує 5 ізотопів з масовими числами 7,9—12; твердий сріблястобілий токсичний метал, Tпл 1551±5 К; на повітрі окислюється повільно, покриваючись захисною плівкою BeO, розчинний у соляній (HCl) і сірчаній (H[sub]2[/sub]SO[sub]4[/sub]) кислотах, реагує з лугами; основна сировина для одержання — мінерали фенакіт і берил; відкритий 1798 року Л.Вокленом (Франція) відрізняється високим модулем пружності (300 ГПа) застосовується для одержання сплавів з міддю, алюмінієм, магнієм в авіакосмічній техніці, ракетобудуванні, електротехниці тощо, а також широко використовується в атомній техніці як уповільнювач і відбивач нейтронів |
|
| бета-латунь |
однофазний сплав міді з 45—49% Zn і добавками марганцю (Mn) алюмінію (Al) заліза (Fe) для підвищення міцності; при температурах вище ≈ 450 °С пластична, успішно переробляється різними способами обробки тиском |
|
| благородний метал |
один з металів такої групи: золото (Au) срібло (Ag) платина (Ft) іридій (Ir) осмій (Os) паладій (Pd) родій (Rh) рутеній (Ru) не окисляюється і не змінює колір при нагріванні на повітрі; назву одержали в основному через високу хімічну стійкість і красивий зовнішній вигляд у виробах; зазвичай золото, срібло і платина використовуються для виготовлення ювелірних виробів, монет, медалей тощо |
|
| бор |
елемент №5 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 2 період) атомна маса 10,811; існує 6 ізотопів з масовими числами 8, 10—14, типові ступені окислювання +III і -III; чистий кристалічний бор має сіруваточорний колір; Tпл 2352 К; розчинний у концентрованій HNO3; при 973 К на повітрі окисляється до B2O3, бор з'єднується з металами з утворенням боридів, з воднем — гидридів (бороводні, борани) у природі зустрічається у вигляді борної кислоти і різних боратів; вперше отриман Ж.ГейЛюссаком і Л.Тенаром (Франція) 1808 року; походження назви — від араб. burag — назва бури; застосовується в атомній техніці як поглинач нейтронів ([sup]10[/sup]B) і як відбивач нейтронів ([sup]11[/sup]B) як легувальний елемент, що підвищує зносостійкість і жароміцність сталей; гідриди (безбарвні гази чи рідини) використовують у паливі для ракет, як каталізатори при одержанні полімерів, для покриття металів бором |
|
| британський метал |
сплав олова з 5—10% сурми (Sb) і 2% міді (Cu) призначений для виготовлення столового посуду і прикрас |
|
| бронза для медалей |
олов'яна бронза з 1—8% Sn і 0—2% Zn; застосовується для виготовлення медалей, пам'ятних знаків з використанням лиття і карбування; у ряді країн її використовують для карбування монет |
|
| будівельна сталь |
конструкційна сталь, застосовувана для виготовлення будівельних конструкцій; як правило, низьковуглецева (C = 0,22—0,25%) і низьколегована (зазвичай марганцем і кремнієм) сталь |
|
| біле золото |
загальна назва сплавів золота білого кольору; білий колір мають сплави системи золото—срібло ([b]Au[/b]—Ag) при вмісті понад 68% Ag, системи золото—паладій ([b]Au[/b]—Pd) починаючи з 10% Pd, системи золото—платина ([b]Au[/b]—Pt) системи золото—срібло—паладій ([b]Au[/b]—[b]Ag[/b]—Pd) системи золото—нікель—мідь ([b]Au[/b]—[b]Ni[/b]—Cu) застосовуються як декоративні ювелірні сплави |
|
