| радіаційне ушкодження |
процес зміни структури твердого тіла при опроміненні речовини високоенергетичними частинками (нейтронами, електронами, α -частинками, протонами) чи γ-променями, що полягає в появі підвищеної кількості дефектів і призводить до зміни механічних і фізичних властивостей речовини |
|
| радій |
елемент №88 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 7 період) атомна маса 226,03; відомо 25 ізотопів з масовими числами 206—230; типовий ступінь окислювання +II; проста речовина, сріблясто-білий блискучий метал, за хімічними властивостями подібний до барію: Tпл 973 К; радіоактивний елемент, найбільш довговічний ізотоп 226Ra ([i]T[sub]1/2[/sub][/i] = 1617 років) зустрічається у всіх уранових рудах; міститься також у багатьох природних водах; походження назви — лат. Radium — променистий; відкритий 1898 р. М.Кюрі, П.Кюрі, Ж.Бемоном (Франція) в урановій руді; застосовують у суміші з берилієм для створення ампульних джерел нейтронів, у медицині для одержання радону, у промисловості як γ-джерело для просвічування металевих виробів, у виробництві світних фарб |
|
| рейкова сталь |
сталь, що містить до 0,5—0,8% вуглецю, а також Si, Mn, Cr, V, Ti тощо, призначена для виготовлення рейок |
|
| релаксація |
процес спонтанного часткового чи повного повернення фізико-хімічної системи в рівноважний стан після того, як її з цього стану було виведено; усі процеси релаксації є нерівноважними і супроводжуються дисипацією енергії, тобто виробленням ентропії; назва походить від лат. relaxatio — ослаблення, зменшення |
|
| релаксація напружень |
процес спонтанного зменшення напружень в пружнонапруженому твердому тілі (метал, сплав [i]тощо[/i]) в умовах збереження незмінними лінійних розмірів тіла |
|
| ремалой |
магнітотвердий пластичний сплав, що містить 12% Co, 17% Mo, Fe — решта; використовується в литому, гарячедеформованому і порошковому варіантах; залишкову індукцію Br ≈ 1 Тл; коэрцитивну силу Hc = 20 кА/м і максимальну магнітну енергію (BH) = 8—10 кДж/м3 має після гартування з 1473—1573 К і дисперсійного твердіння при 948—998 K; перевагою є оброблюваність різанням і тиском у загартованому стані, стійкість проти вібрації |
|
| реній |
елемент №75 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 6 період) атомна маса 186,2; відомо 26 ізотопів з масовими числами 161—165, 170, 172, 174—192; типові ступені окислювання в сполуках +VII, -I, 0 +I, +II, +III, +IV, +V, +VI; тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 3453 K) пластичний, сріблясто-сірий метал, має високу корозійну стійкість; природний реній складається з одного стабільного ізотопу 186Re і слаборадіоактивного 187Re; природне джерело — молібденіти; походження назви — від Рейнської області; відкритий 1925 року В.Ноддаком, І.Такке, О.Бергом (Німеччина) застосовують як компонент спеціальних сплавів у приладобудуванні, електротехниці, авіаційній промисловості, ракетобудуванні, як каталізатор у нафтопереробці, використовують для антикорозійних покрить, у вакуумній техніці; легування вольфраму ренієм збільшує пластичність |
|
| родій |
елемент №45 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період) атомна маса 102,905; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 94—114; типові ступені окислювання +III, +I, +II, +IV, +VI; сріблясто-білий блискучий метал, більш твердий і тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 2239 K) ніж платина і паладій; хімічно дуже пасивний; не розчиняється в кислотах; утворює різні комплексні іони; у природі зустрічається разом із платиною і платиновими металами; походження назви — від грецьк. rhodon — троянда, тому що розчини деяких його солей забарвлені в рожевий колір; відкритий 1803 року У.Болластоном (Великобританія) застосовують для нанесення захисних покрить на дзеркала, як компонент сплавів з іншими платиновими металами, у термопарах, у ювелірній справі, як каталізатори, для виготовлення хімічного посуду |
|
| розмелювання |
здрібнювання твердих тіл на порівняно дрібні частини з розмірами менше 1 мм; залежно від розмірів частинок розрізняють грубе розмелення — від 150 до 1000 мкм, середнє розмелення — від 40 до 150 мкм, тонке розмелення — від 0,1 до 40 мкм; для розмелювання використовують млини різних конструкцій |
|
| розмір |
лінійна характеристика об'єкта |
|
| розмір порошкової частинки |
діаметр частинки порошку чи інший параметр, що характеризує її розміри |
|
| рояльний дріт |
патентований (холоднотягнутий) стальний дріт для струн роялів і піаніно; містить 0,8—0,95% C |
|
| ртуть |
елемент №80 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період) атомна маса 200,59; відомо 30 ізотопів з масовими числами 177—206, типові ступені окислювання +II, +I; важкий блискучий рідкий метал, Tпл 234 K, помітно випаровується вже при кімнатній температурі; пари отруйні; хімічно малоактивна, розчиняється в концентрованій азотній і сірчаній кислотах, а також у "царській" горілці; розчиняє деякі метали (золото, срібло, цинк, свинець [i]тощо[/i]) утворює амальгами; у природі поширена мало, частіше зустрічається у вигляді мінералу сульфіду ртуті (кіноварі) іноді в самородному стані; походження назви — від грецьк. hudor — вода і agtyros — срібло, рідке срібло; відоме з давніх часів; застосовують у багатьох приладах (термометри, барометри, реле, освітлювальні лампи) для виготовлення катодів в електрохімічному виробництві лугів і хлору, в електротехниці, у вибухових речовинах тощо |
|
| рубідій |
елемент №37 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період) атомна маса 85,47; відноситься до лужних металів ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 312 K) відомо 26 ізотопів з масовими числами 74—99; типовий ступінь окислювання +I; м'який сріблясто-білий метал, хімічно активний, на повітрі самовільно займається, з водою і кислотами реагує з вибухом; у природі входить до складу карналіту і лепідоліту; відкритий 1861 року Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) методом спектрального аналізу по червоних лініях у спектрі; звідки і його назва — лат. rubidus — темно-червоний; застосовують як компонент матеріалу катодів у фотоелектричних приладах, як гетер у ртутних лампах; солі рубідію використовують в аналітичній хімії, у медицині |
|
| рутеній |
елемент №44 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 5 період) атомна маса 101,07; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 92—112; типові ступені окислювання 0, +І, +VIII; сріблясто-білий, схожий на платину, метал, тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 2523 К) дуже твердий навіть при високих температурах, крихкий, має високу хімічну стійкість, здатність прискорювати деякі хімічні реакції, схильний до утворення комплексних сполук; у природі зустрічається разом з іншими платиновими металами; походження назви — на честь Росії ([p]лат.[/p] назва [i]Ruthenia[/i]) відкритий 1844 року K.К.Клаусом (Росія) застосовують як компонент сплавів з іншими платиновими металами, як каталізатор, входить до складу захисних покриттів на електричних контактах і декоративних покриттів на ювелірних виробах |
|
| рівняння Брегга |
рівняння, що описує умови дифракції рентгенівських променів на кристалічній ґратці nλ=2dsinΘ, де λ — довжина хвилі рентгенівських променів, d — відстань між площинами ґратки, що відбивають промені, n — порядок відбиття, Θ — кут Брегга |
|
| рівняння Тафеля |
рівняння, що описує залежність поляризації електрода ∆Ε від густини струму i, що протікає через даний електрод: ∆E=a + blgi, де a і b — деякі постійні |
|
| рідкісноземельний метал |
елементи III групи періодичної системи Д.І.Менделєєва — ітрій (Y) лантан (La) і лантаноїди з №58 по №71 включно; у металургії використовуються як легувальні добавки; назва склалася наприкінці XVIII — початку XIX століття, коли помилково вважали, що мінерали, які містять елементи двох підродин — церієвого ([b]La[/b], [b]Ce[/b], [b]Pr[/b], [b]Nd[/b], [b]Sm[/b], [b]Eu[/b]) та ітрієвого (Y, [b]Gd[/b], [b]Tb[/b], [b]Dy[/b], [b]Ho[/b], [b]Er[/b], [b]Tm[/b], [b]Yb[/b], [b]Lu[/b]) — рідко зустрічаються в земній корі; однак за запасами сировини рідкісноземельні метали не є рідкими: за сумарною поширеністю вони перевершують свинець у 10 разів, молібден — у 50 разів, вольфрам — у 165 разів; мають між собою велику подібність хімічних і деяких фізичних властивостей, що пояснюється майже однаковою будовою зовнішніх електронних рівнів їхніх атомів |
|
| самарій |
елемент №62 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 150,35, відноситься до лантаноїдів; відомо 24 ізотопи з масовими числами 133-135, 137-157; типові ступені окислювання +III, +II; сріблясто-білий метал, Tпл 1350 K; одержав назву від руди самарскит, у якій він уперше був виявлений (руда названа на честь російського інженера В.Е.Самарського-Биховца) відкритий 1879 року П.Лекоком де Буабодраном (Франція) застосовують як компонент легких сплавів, магнітних сплавів, для виготовлення фарб, люмінофорів, каталізаторів, електродів, стартерів ламп денного світла |
|
| свинець |
елемент №82 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 6 період) атомна маса 207,19; відомо 30 ізотопів з масовими числами 185—214; типові ступені окислювання +II, +IV; важкий, м'який пластичний метал темно-сірого кольору з синюватим відтінком, Tпл 601 K; на повітрі швидко покривається тонким шаром оксиду; розчиняється в азотній кислоті; розведені соляна і сірчана кислоти майже не діють на свинець; розчинні сполуки отруйні; в електрохімічному ряді напруг стоїть безпосередньо перед воднем; основний мінерал — галеніт PbS (свинцевий блиск) самородний зустрічається рідко; відомий з давніх часів; застосовують для виготовлення захисних оболонок електричних кабелів і акумуляторів, входить до складу антифрикційних сплавів для підшипників (бабіти) типографського сплаву, автоматних сталей; у виробництві тетраетилсвинцю, боєприпасів, для захисту від γ-випромінювання при роботі з радіоактивними речовинами тощо |
|
