| ММА |
металургійні машини і агрегати |
Brücke |
| метеоритне залізо |
природний залізо-нікелевий сплав, що знаходиться в залізних і залізокам'яних метеоритах; містить 5—30% Ni і домішки інших елементів з тим самим ізотопним складом, як у земній корі, і змінами, що з'явилися під впливом космічних променів |
|
| метод гідростатичного зважування |
метод прецизійного вимірювання густини речовини d, при якому зразок зважується в рідині для визначення за виштовхувальною силою об'єму зразка: d = Ρδ-λ/Ρ-Q+λ, де Ρ і Q — вага (маса) зразка на повітрі й у рідині, δ — густина рідини й λ — густина повітря |
|
| механічні теорії тертя |
теорії тертя (кінця XVII — початку XVIII вв.) що грунтуються на геометричних гіпотезах про абсолютно тверді тіла |
|
| миш'як |
елемент №33 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період) атомна маса 74,9216; існує 20 ізотопів з масовими числами 68—87; при звичайних умовах є металоїдом і має назву сірого миш'яка; Tпл 1090 K; основний мінерал — арсенопірит (миш'яковий колчедан) FeAsS; сполуки миш'яку є отруйними; походження назви — від грецьк. arsen — сильний, рос. — "отрута для мишей"; природні сполуки були відомі з давніх часів; входить як компонент до сплавів на основі кольорових металів, а також до напівпровідникових матеріалів |
|
| мозаїчне золото |
латунь, що містить 34—35% Zn і за кольором схожа на золото; використовується як декоративний матеріал для прикрас |
|
| молібден |
елемент №42 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 5 період) атомна маса 95,94; відомий 21 ізотоп з масовими числами 88—108, типові ступені окислювання +VI, +II, +III, +IV, +V; світло-сірий, тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 2890 K) твердий метал; при звичайній температурі стійкий, при нагріванні (873 K) окислюється до газоподібного MoO3; одержують з мінералу молібденіту MoS2, походження назви — від грецьк. molybdos — свинець; відкритий 1778 року К.Шеєле (Швеція) застосовують для легування сталі, титану й ін. металів, у електро- і радіотехніці, як конструкційний матеріал електровакуумних приладів, як основу жароміцних сплавів тощо |
|
| монель-метал |
високоміцний корозійностійкий нікелевий сплав, що містить 27—29% Cu, 2—3% Fe, 1,2—1,8% Μn |
|
| монетна бронза |
загальна назва мідних сплавів, використовуваних для карбування розмінної монети; містять 2—10% Sn і до 3% Zn; у Великобританії й ін. країнах використовують бронзу з 4% Sn, 1% Zn, Cu — решта |
|
| монетне срібло |
загальна назва срібних сплавів, що містять до 80—92,5% Ag і 20—7,5% Cu; застосовуються для карбування срібної монети, міцніше від чистого срібла |
|
| моноклінна система |
сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної комірки кристала: a≠b≠c, α≠β≠90°, γ=90° |
|
| монотипний сплав |
типографічний сплав для друкуючих машин (відливка літер) наприклад, монотипів; містить 80% Pb, 15% Sb, 5% Sn; від типографських сплавів для машин по відливці рядків (лінотипів) відрізняється більш високою міцністю |
|
| морська латунь |
двофазна латунь, що містить ≈ 40% Zn і 1% Sn, з підвищеним опором корозії у воді й атмосфері в морських умовах |
|
| морфологія |
форма і будова елементів структури; так само називається наука, що займається вивченням закономірностей утворення форми і будови об'єктів дослідження; назва походить від грецьк. morphē— форма і logic — логия |
|
| му-метал |
різновид високонікелевого пермалою з добавкою до 5% Cu, а також Mo, Cr, Μn; має високу проникність µпоч = 50·103, µmax = 200·103, малу коерцитивну силу Hc ≈ 3,5 А/м, високий електроопір (0,55—0,60 мкОм·м) характеризується малою схильністю до упорядкування твердого розчину, що спрощує відпал виробів; легко переробляється в тонкі листи і стрічку; у слабких полях зберігає проникність на постійному рівні |
|
| мунц-метал |
двофазная латунь для гарячештампованих виробів; містить 58—61% Cu і 38,5—42% Zn; добавки Pb використовують для поліпшення оброблюваності різанням; запропонована Г.Мунцем у 1832 р. |
|
| мідь |
елемент №29 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період) атомна маса 63,546; існують 14 ізотопів з масовими числами 57—70, типові ступені окислювання +I, +II; метал червоного, у зламі рожевого кольору, ковкий, пластичний; Tпл 1336 К; характерні властивості — висока електро- і теплопровідність (як провідник електрики посидає серед металів 2-е місце після срібла) хімічно малоактивний, на поверхні у вологому повітрі утворюється зелена плівка основного карбонату міді; у природі, в основному, зустрічається у вигляді різних мінералів: халькопірит (мідний колчедан) CuFe 2, халькозин (мідний блиск) Cu2S, малахіт CuCO3·CuOH2; походження назви — від лат. назви острова Крит; відома з давніх часів; застосовується (понад 50%) в електротехнічній промисловості, як компонент у сплавах: латуні, бронзи, мельхіор тощо |
|
| міжкритичний інтервал |
температурний інтервал двофазної рівноваги для алотропічного перетворення; наприклад, для доевтектоїдних вуглецевих сталей це інтервал між точками A1 і A3 |
|
| міш-метал |
сплав церію Ce (45—50%) лантану La (22—25%) неодиму Nd (15—17%) та ін. рідкісноземельних елементів із залізом Fe (до 5%) і кремнієм Si (0,1—0,3%) використовується для легування і рафінування сплавів |
|
| напружений стан |
сукупність напружень у кожній точці (елементарному об'ємі) твердого тіла в заданий момент; характеризується тензором напружень, компонентами якого є три нормальних (σ[sub]x[/sub], σ[sub]y[/sub], σ[sub]z[/sub]) i шість дотичних (τ[sub]xy[/sub] = τ[sub]yx[/sub], τ[sub]yz[/sub] = τ[sub]zy[/sub], τ[sub]zx[/sub] = τ[sub]xz[/sub]) напружень |
|
