число Фарадея |
фізична константа, що чисельно дорівнює електричному заряду, проходження якого крізь електроліт призводить до виділення на електроді 1 моля одновалентної речовини; число Фарадея F = 96486,70±54 Кл/моль |
|
число Фарадея |
фізична константа, що чисельно дорівнює електричному заряду, проходження якого крізь електроліт призводить до виділення на електроді 1 моля одновалентної речовини; число Фарадея F = 96486,70±54 Кл/моль |
|
число Фарадея |
фізична константа, що чисельно дорівнює електричному заряду, проходження якого крізь електроліт призводить до виділення на електроді 1 моля одновалентної речовини; число Фарадея F = 96486,70±54 Кл/моль |
|
число Авогадро |
число частинок (атомів, молекул) що містяться в одному молі речовини; число Авогадро NA = (6,022169±0,000040) ·1023 моль-1 |
|
коефіцієнт |
числовий множник у аналітичному виразі, відомий множник при тій чи іншій степені невідомого чи постійний множник при змінній величині; назва походить від лат. cocum — спільно і efficiens — утворюючий |
|
шарувата неоднорідність |
неоднорідність металу шва, обумовлена скупченням по межах поділу шарів, що кристалізуються, елементів, які ліквують |
|
шарувата неоднорідність |
неоднорідність металу шва, обумовлена скупченням по межах поділу шарів, що кристалізуються, елементів, які ліквують |
|
шарувата неоднорідність |
неоднорідність металу шва, обумовлена скупченням по межах поділу шарів, що кристалізуються, елементів, які ліквують |
|
закон діючих мас |
K — константа швидкості реакції, яка є незалежною від концентрацій \ і \ |
|
орієнтаційне співвідношення Курдюмова-Закса |
Kurdjumov-Sachs.bmp |
|
орієнтаційне співвідношення Нішиями |
Nishiyama.bmp |
|
срібна платина |
ювелірний білого кольору сплав платини з 30—50% Ag |
|
червоне золото |
ювелірний сплав золота, що містить 50% Au і 50% Cu, блиск сплаву має відтінок червоного коліру |
|
срібло Руольц |
ювелірні сплави, запропоновані у Франції (1853 р.) М.Руольцем; містять 33—50% Ag, 30—50% Cu, 20—35% Ni; за зовнішнім виглядом мало відрізняються від срібла, але дешевші за нього |
|
п'єзомагнетизм |
явище виникнення в речовині намагніченості під дією зовнішнього навантаження; спостерігається в деяких антиферомагнетиках, наприклад, α-Fe2O2 |
|
гістерезис |
явище запізнювання зміни фізичних чи механічних характеристик речовини, неоднозначно залежних від характеристик зовнішніх факторів, що впливають на речовину; така залежність характеристик спостерігається в будь-яких процесах, тому що реакція тіла відстає від причин, що її викликають, і завжди для зміни стану тіла під дією нових зовнішніх умов необхідний певний час (час релаксації) подібна залежність характеристик називається гістерезисною, зазвичай зображується у вигляді петлі гістерезису; назва походить від грецьк. hystérésis — відставання, запізнювання |
|
вибіркове перенесення |
явище спонтанного утворення в зоні контакту тонкої металевої плівки, що не окислюється ([p]напр.[/p], мідної) яка різко знижує знос і зменшує силу тертя |
|
магнітна післядія |
явище уповільненого прояву дії прикладеного зовнішнього магнітного поля певної напруженості на встановлення (у зв'язку з відставанням у часі) магнітних характеристик (намагніченості, магнітної проникності [i]тощо[/i]) феромагнетиків; намагніченість зразка встановлюється після зміни напруженості поля через час, що становить від 10-9 с до десятків хвилин і навіть годин |
|
катодна реакція |
cathodic reaction_2.bmp |
|
стисливість |
compressibility.bmp |
|