| сплав Вуда |
легкоплавкий сплав, містить 50% Bi, 25% Pb, 12,5% Sn і 12,5% Cd; плавиться в інтервалі температур 343—345 К |
|
| кулькопідшипникова сталь |
легована (зазвичай хромом, а також марганцем і/чи кремнієм) високовуглецева (понад 0,95% C) сталь, що має високий опір контактним навантаженням і високу зносостійкість; застосовується переважно для виготовлення підшипників кочення |
|
| частково легований порошок |
легований порошок, частинки якого за хімічним складом відрізняються від матеріалу, що виготовляється; переробка такого порошку забезпечує кращу хімічну однорідність порошкового матеріалу і кращі властивості порівняно з сумішами з елементних порошків; частково леговані порошки легше пресуються у порівнянні з повністю легованими порошками; прикладом є леговані залізні порошки, що містять Ni, Cu, Mo, з яких у сумішах із графітом одержують порошкові леговані сталі |
|
| ледебуритна сталь |
сталь, що містить евтектичну суміш легованого аустеніту і карбідів легувальних елементів |
|
| ледебуритна сталь |
сталь, що містить евтектичну суміш легованого аустеніту і карбідів легувальних елементів |
|
| ледебуритна сталь |
сталь, що містить евтектичну суміш легованого аустеніту і карбідів легувальних елементів |
|
| третник |
лекгоплавкий свинцевий припій, містить 67% Pb і 33% Sn |
|
| сегрегація |
локальна збагачена область: на межі й усередині зерна, у примежовій області або на вільній поверхні; що відрізняється від основного сплаву тільки хімічним складом; як правило, виникає при кристалізації чи термообробці у твердому стані; назва походить від пізньолатинського segregatio — відокремлення |
|
| лютецій |
елемент №71 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 174,97; відомі 23 ізотопи з масовими числами 151, 153—156, 162, 164—180, типовий ступінь окислювання + III; сріблястобілий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1936 К; походження назви — від лат. назви Парижа — Lutetia; відкритий 1907 року Ж.Урбэном (Франція) і К.Ауер фон Вельсбах (Австрія) застосовується як гетер |
|
| лютецій |
елемент №71 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 174,97; відомі 23 ізотопи з масовими числами 151, 153—156, 162, 164—180, типовий ступінь окислювання + III; сріблястобілий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1936 К; походження назви — від лат. назви Парижа — Lutetia; відкритий 1907 року Ж.Урбэном (Франція) і К.Ауер фон Вельсбах (Австрія) застосовується як гетер |
|
| лютецій |
елемент №71 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 174,97; відомі 23 ізотопи з масовими числами 151, 153—156, 162, 164—180, типовий ступінь окислювання + III; сріблястобілий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1936 К; походження назви — від лат. назви Парижа — Lutetia; відкритий 1907 року Ж.Урбэном (Франція) і К.Ауер фон Вельсбах (Австрія) застосовується як гетер |
|
| лінотипний сплав |
загальна назва типографських сплавів для виготовлення литих рядків у швидкісних друкарських машинах, наприклад, лінотипних; склади сплавів приблизно відповідають эвтектикам; зокрема, застосовуються сплави, що містять 84—86% Pb, 11—12% Sb, 3—5% Sn |
|
| лінотипний сплав |
загальна назва типографських сплавів для виготовлення литих рядків у швидкісних друкарських машинах, наприклад, лінотипних; склади сплавів приблизно відповідають эвтектикам; зокрема, застосовуються сплави, що містять 84—86% Pb, 11—12% Sb, 3—5% Sn |
|
| лінотипний сплав |
загальна назва типографських сплавів для виготовлення литих рядків у швидкісних друкарських машинах, наприклад, лінотипних; склади сплавів приблизно відповідають эвтектикам; зокрема, застосовуються сплави, що містять 84—86% Pb, 11—12% Sb, 3—5% Sn |
|
| розмір |
лінійна характеристика об'єкта |
|
| лінійний дефект |
дефект (недосконалість) кристалічної ґратки, що викликає порушення періодичності в розташуванні атомів в одному напрямку (одномірний дефект) характеризується малими розмірами, порівняними з найкоротшими міжатомними відстанями (b ≈ 3·10[sup]-10[/sup] м) у двох вимірах, і значними в третьому (порівняними з розмірами кристала) до лінійних дефектів відносяться дислокації і дісклинації |
|
| лінійний дефект |
дефект (недосконалість) кристалічної ґратки, що викликає порушення періодичності в розташуванні атомів в одному напрямку (одномірний дефект) характеризується малими розмірами, порівняними з найкоротшими міжатомними відстанями (b ≈ 3·10[sup]-10[/sup] м) у двох вимірах, і значними в третьому (порівняними з розмірами кристала) до лінійних дефектів відносяться дислокації і дісклинації |
|
| лінійний дефект |
дефект (недосконалість) кристалічної ґратки, що викликає порушення періодичності в розташуванні атомів в одному напрямку (одномірний дефект) характеризується малими розмірами, порівняними з найкоротшими міжатомними відстанями (b ≈ 3·10[sup]-10[/sup] м) у двох вимірах, і значними в третьому (порівняними з розмірами кристала) до лінійних дефектів відносяться дислокації і дісклинації |
|
| лінійний коефіцієнт поглинання |
коефіцієнт, що характеризує ослаблення рентгенівського випромінювання при проходженні шару речовини одиничної товщини: µ = lnI[sub]0[/sub]/I[sub]1[/sub], де I0 — інтенсивність первинного пучка, I1 — того, що пройшов крізь шар |
|
| лінійний коефіцієнт поглинання |
коефіцієнт, що характеризує ослаблення рентгенівського випромінювання при проходженні шару речовини одиничної товщини: µ = lnI[sub]0[/sub]/I[sub]1[/sub], де I0 — інтенсивність первинного пучка, I1 — того, що пройшов крізь шар |
|
