| евтектоїдна сталь |
вуглецева сталь, з вмістом 0,8% C, що відповідає евтектоїдній точці S на діаграмі "залізо-цементит" |
|
| екзоелектронна емісія |
електронна емісія з поверхні твердих тіл, що зазнають чи попередньо зазнали енергетичного впливу |
|
| екзотермічні оклюдери |
метали ([p]напр.[/p], хром) у яких процес поглинання водню супроводжується виділенням тепла |
|
| електрон |
стабільна елементарна частинка з негативним електричним зарядом, прийнятим за одиницю негативної кількості електрики, і найменшою з відомих масою спокою (9,11·10[sup]-31[/sup] кг) відкритий 1897 р. Дж.Томпсоном;; розрізняють валентні електрони (електрони, що беруть участь чи можуть брати участь в утворенні хімічних зв'язків) s-, p-, d-, f-електрони (електрони в атомах, що мають відповідно орбітальне квантове число, яке дорівнює 0, 1, 2, 3) π-електрони (що беруть участь в утворенні [i]π[/i]-зв'язків) при взаємодії з твердим тілом спостерігаються відбиті (пружно відбиті від поверхні тіла) поглинені (що пройшли у тверде тіло) і вторинні (що випромінюються твердими тілами при їх бомбардуванні електронними пучками) електрони |
|
| електронна мікроскопія |
метод дослідження структури речовини (частинки з розміром 10[sup]-4[/sup]—10[sup]-8[/sup] см) за допомогою електронного мікроскопа |
|
| електронне з'єднання |
інтерметалід, утворюваний при взаємодії перехідних металів і металів першої групи періодичної системи з металами другої-п'ятої груп |
|
| електротехнічна сталь |
магнітом'яка сталь, низьковуглецева (≤ 0,03% C) нелегована або легована кремнієм (0,5—4,8% кремнію) з незначною кількістю домішок |
|
| електрум |
природний чи спеціально приготовлений сплав золота і срібла; відомий з античних часів сплав із вмістом 20% Ag і 80% Au має колір блідого янтарю |
|
| елементарна комірка |
найменший об'єм кристала, що дає повне уявлення про його кристалічну будову; геометрично є паралелепіпедом, побудованим на трьох основних трансляціях a, b, c, вершинами якого є вузли просторової ґратки |
|
| елінвар |
залізо-нікелевий сплав, що відзначається постійним значенням модуля пружності у певному інтервалі температур (до 373—473 К) містить 42—44% Ni, 5—6% Cr, добавки Ti і Al при вкрай малій кількості шкідливої домішки — вуглецю |
|
| ентропія |
функція стану термодинамічної системи, що характеризує напрямок протікання процесу теплообміну між системою і зовнішнім середовищем, а також напрямок протікання спонтанних процесів у замкненій системі; дорівнює добутку сталої Больцмана на натуральний логарифм термодинамічної імовірності; є мірою невпорядкованості внутрішньої структури речовини; назва походить від грецьк. entropia — поворот, перетворення |
|
| ербій |
елемент №68 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 167,26; існує 23 ізотоп з масовими числами 151—173, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1795 К; відкритий 1843 року К.Мосандером (Швеція) застосовують як компонент магнітних сплавів, скла, яке добре поглинає інфрачервоне випромінювання |
|
| жаростійкий сплав |
сплав, що має при високих температурах підвищений опір хімічній взаємодії з газами протягом тривалого часу; як правило, такі сплави створюються на залізній і нікелевій основах і містять як легувальні елементи хром (Cr) алюміній (Al) кремній (Si) та ітрій |
|
| заевтектоїдна сталь |
вуглецева сталь, що містить від 0,8 до 2,14% C |
|
| закон Брегга |
закон, що визначає умову дифракції рентгенівських променів у кристалічній ґратці: nλ =2dsin θ, де λ — довжина хвилі, d — міжплощинна відстань, θ — кут між спадним променем і відбивальною площиною, n — ціле число |
|
| закон Грюнайзена |
закон, що встановлює незалежність від температури відношення коефіцієнта термічного розширення α до теплоємності твердого тіла при постійному об'ємі С ν; для кристалів з простими кристалічними ґратками: α /Cv = θVdθ[sub]D[/sub]/dp, де θD — температура Дебая, V — об'єм тіла, p — тиск; встановлений 1908 року |
|
| закон Джоуля |
закон, що встановлює пропорційність кількості теплоти Q, що виділяється при проходженні струму через провідник, силі струму I, падінню напруги U і часу проходження струму t: Q = UIt; встановлений 1841 року Дж.П.Джоулем і підтверджений 1842 року дослідами Е.Х.Ленца |
|
| закон діючих мас |
K — константа швидкості реакції, яка є незалежною від концентрацій \ і \ |
|
| закон Кюрі |
закон, що встановлює обернену пропорційність питомої парамагнітної сприйнятливості (χ) речовини абсолютній температурі T: χ = C/T, де C — константа речовини (константа Кюрі) установлений П.Кюрі 1895 року |
|
| закон Кюрі-Вейсса |
закон, що встановлює температурну залежність парамагнітної (χ) сприйнятливості: χ = C'/T-∆, де T — абсолютна температура, C' і ∆ — константи речовини; є узагальненням закону Кюрі для випадку взаємодії носіїв магнітного моменту; встановлений П.Вейссом 1907 року |
|
