| хром |
елемент №24 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період) атомна маса 51,996; існують 12 ізотопів з масовими числами 45—56, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; метал сіро-сталевого кольору, дуже твердий, тугоплавкий, Tпл 2130 К, хімічно малоактивний (стійкий за звичайних умов до вологи і кисню повітря) основна сировина для одержання — мінерал хроміт (хромистий залізняк) FeCr2O4 (FeO·Cr[sub]2[/sub]O[sub]3[/sub]) походження назви — від грецьк. chroma — колір, фарба; відкритий 1797 року Н.Вокленом (Франція) застосовують як легувальний елемент для підвищення корозійної стійкості сталей і сплавів, для нанесення захисних покриттів на металеві вироби тощо |
|
| хромаль |
жаростійкий залізний сплав, що містить 17—30% Cr, 4,5—6% Al, Fe — решта; має високий питомий електроопір 1,3—2,2 мкОм·м; використовується для електронагрівачів з робочою температурою 1523—1673 К; за технологічністю поступається фехралю, але перевершує його за жаростійкістю |
|
| хромель |
загальна назва жаростійких нікелевих сплавів для нагрівальних елементів; хромель A містить 80% Ni, 20% Cr, хромель B — 85% Ni, 15% Cr, хромель C — 64% Ni, 25% Fe, 11% Cr, хромель P (для термопар) містить 90% Ni, 10% Cr і використовується зазвичай у парі з алюмелем |
|
| хромова бронза |
бронза, в якій основним легувальним компонентом є хром; містить 0,5—1% Cr, добавки Zr, Mg; серед бронз виділяється високою електропровідністю, міцністю, теплостійкістю; оптимальне співвідношення міцності й електропровідності має після гартування (1273 К) холодного деформування і старіння; використовують для виготовлення неплавких при контактному зварюванні електродів й інших струмопровідних деталей |
|
| хімічний зв'язок |
сукупність взаємодій між атомами (іонами) що призводять до утворення стійких систем |
|
| хімічний спосіб одержання покриття |
одержання металевого (нікелювання, хромування, оміднення [i]тощо[/i]) чи неметалевого неорганічного (оксидування, фосфатування [i]тощо[/i]) покриття в розчинах солей без електричного струму від зовнішнього джерела |
|
| цезій |
елемент №55 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період) атомна маса 132,905; існує 31 ізотоп з масовими числами 116—146, типовий ступінь окислювання +1; світлий із золотаво-жовтим відтінком метал, Tпл 301 К, хімічно дуже активний, займається на повітрі, розкладає воду, основна сировина для його одержання — мінерал лепідоліт; цезій вилучають попутно з літієм; походження назви — від лат. caesius — блакитний; відкритий 1860 р. Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) спектроскопічним методом; застосовують для виготовлення катодів фотоелементів, як робоче тіло в магнітогідродинамічних генераторах, лазерах тощо |
|
| цементит |
хімічна сполука заліза з вуглецем Fe3C, що містить 6,67—6,69% вуглецю; є структурною складовою залізовуглецевих сплавів |
|
| церій |
елемент №58 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період) атомна маса 140,12; існує 24 ізотопи з масовими числами 128—151, типові ступені окислювання +III, +IV; м'який метал сірого кольору, хімічно активний, найбільш розповсюджений і широко застосовуваний елемент сімейства лантаноїдів; Tпл 1072 К; основна сировина для одержання — монацит; походження назви — від лат. Cerium — за ім'ям планети Церери; відкритий 1803 року М.Клапротом (Німеччина) Я.Берцеліусом і В.Аїзінгером (Швеція) застосовують як легувальну добавку до легких сплавів для одержання спеціальних (високопластічних і термостійких) сплавів, для виготовлення скла, що не темніє під дією радіоактивного опромінювання, для дугових електродів, як гетер тощо |
|
| цинк |
елемент №30 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період) атомна маса 65,37; відомо 20 ізотопів з масовими числами 57, 60—77, 79; типовий ступінь окислювання +II; проста речовина, синьовато-білий важкий метал, Tпл 693 К; розчиняється в кислотах і лугах з виділенням водню; сильний відновлювач: легко витискує з розчину інші метали; основний мінерал — сфалерит (цинкова обманка) ZnS; відомий з давніх часів; застосовують для оцинковування заліза, сталевих виробів; як основу і легувальний елемент багатьох сплавів (наприклад, мідних) для виготування електродів у хімічних джерелах струму тощо |
|
| цирконієва бронза |
бронза, в якій основним легувальним елементом є цирконій; містить до 2—3% Zr, добавки Cr, Mg; зміцнюються гартуванням (1223 К) холодним деформуванням і старінням (≈ 723 К) у зміцненому стані має близьку до міді електропровідність, міцна і повільно знеміцнюється при нагріванні; використовують для виготовлення струмопровідних деталей |
|
| цирконій |
елемент №40 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 5 період) атомна маса 91,22; відомо 22 ізотопи з масовими числами 81—102; типовий ступінь окислювання +IV; проста речовина, блискучий сріблясто-білий тугоплавкий ([i]T[sub]пл[/sub][/i] 2125 К) метал, у хімічно чистому виді надзвичайно ковкий і пластичний; основний мінерал — циркон ZrSiO4; відкритий 1789 року М.Клапротом (Німеччина) походження назви — від перс, zargun — золотий камінь; застосовують як конструкційний матеріал і основу сплавів для ядерного реакторобудування і хімічного машинобудування, для легування і розкислення сталі, як компонент керметів, гетер тощо |
|
| чавун Еммеля |
доевтектичний з низьким вмістом вуглецю висококремнистий чавун; містить ≈ 2,5% C; 2,4% Si; 0,2% P |
|
| чайний свинець |
свинцевий сплав для упаковки чаю, містить близько 2% Sn, Pb — решта |
|
| частково легований порошок |
легований порошок, частинки якого за хімічним складом відрізняються від матеріалу, що виготовляється; переробка такого порошку забезпечує кращу хімічну однорідність порошкового матеріалу і кращі властивості порівняно з сумішами з елементних порошків; частково леговані порошки легше пресуються у порівнянні з повністю легованими порошками; прикладом є леговані залізні порошки, що містять Ni, Cu, Mo, з яких у сумішах із графітом одержують порошкові леговані сталі |
|
| червона мідь |
загальна назва латуней та інших мідних сплавів, що містять не менш 78% Cu і тому зберігають властивий міді червоний колір |
|
| червоне золото |
ювелірний сплав золота, що містить 50% Au і 50% Cu, блиск сплаву має відтінок червоного коліру |
|
| число Авогадро |
число частинок (атомів, молекул) що містяться в одному молі речовини; число Авогадро NA = (6,022169±0,000040) ·1023 моль-1 |
|
| число Лоренца |
константа (L) в законі Лоренца, яка зв'язує з абсолютною температурою відношення коефіцієнта теплопровідності до питомої електропровідності L = (2,1—3) В2/К2 |
|
| число Фарадея |
фізична константа, що чисельно дорівнює електричному заряду, проходження якого крізь електроліт призводить до виділення на електроді 1 моля одновалентної речовини; число Фарадея F = 96486,70±54 Кл/моль |
|
