| сплав Розе |
легкоплавкий сплав, містить 22% Sn; 50% Bi; 28% Pb; плавиться в інтервалі температур 365—371 К |
|
| сплави для дзеркал |
олов'яні бронзи, що містять 25—30% Sn і використовувані в загартованому стані для металевих дзеркал; у полірованому стані мають високу відбивну здатність і стійкість проти потьмяніння |
|
| спотворення ґратки |
спотворення кристалічної ґратки внаслідок механічного чи фізико-хімічного впливу, що характеризується зміною відстані між площинами |
|
| срібло |
елемент №47 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період) атомна маса 107,868; відомо 26 ізотопів з масовими числами 97, 99—123; типові ступені окислювання +I, +I, +III; блискучий, білий і м'який метал, відноситься до групи благородних металів, Tпл 1235 К; проводить тепло й електричний струм краще за інші метали; малоактивний метал, на повітрі не окислюється (чорніє внаслідок утворення чорного сульфіду Ag[sub]2[/sub][b]S[/b]) у природі зустрічається у вигляді самородного срібла, а також мінералів аргентиту (срібний блиск) Ag2S, кераргіриту (рогове срібло) AgCl; відоме зі стародавніх часів; походження назви — від латинського Argentym — світлий, білий; застосовують для одержання сплавів різного призначення: для карбування монет, виготовлення ювелірних виробів — установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 г сплаву з міддю) 800, 875, 916, а також для дзеркал, захисних покриттів, столових приладів, лабораторного посуду, як каталізатор в органічному синтезі, для одержання фотоматеріалів тощо |
|
| срібло Руольц |
ювелірні сплави, запропоновані у Франції (1853 р.) М.Руольцем; містять 33—50% Ag, 30—50% Cu, 20—35% Ni; за зовнішнім виглядом мало відрізняються від срібла, але дешевші за нього |
|
| срібна платина |
ювелірний білого кольору сплав платини з 30—50% Ag |
|
| стала Планка |
фундаментальна фізична константа (h) що зв'язує енергію кванта з частотою; h = 6,626176·10-31 Дж·с; часто використовують іншу константу ħ = h/2π |
|
| сталь Гадфільда |
зносостійка аустенітна марганцева сталь, що містить 11—14% Mn і 0,9—1,3% вуглецю; відзначається високим опором зношуванню при динамічних навантаженнях; застосовується для виготовлення деталей гірського устаткування, хрестовин рейок тощо |
|
| стеліт |
загальна назва високовуглецевих ливарних сплавів на основі Co, чи Ni, чи Fe, що відзначаються підвищеною твердістю 370—475 HV (оскільки містять багато карбідів) високим опором зношуванню і корозії; використовуються для зносостійких наплавок на деталі, зокрема на клапани і сідла клапанів |
|
| стехіометричний склад |
хімічний склад речовини з цілочисельним співвідношенням атомів (наприклад, AB, A[sub]2[/sub]B, A[sub]2[/sub]B[sub]5[/sub] [p]та ін.[/p]) відповідає хімічним сполукам чи твердим розчинам, що упорядковуються |
|
| стисливість |
compressibility.bmp |
|
| стоматологічні сплави |
загальна назва сплавів для стоматологічних робіт; легкоплавкі — для виплавлюваних деталей, амальгами ([b]Hg[/b]—Sn) — для пломбування, корозійностійкі — для протезів |
|
| стронцій |
елемент №38 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період) атомна маса 87,62; відомо 23 ізотопи з масовими числами 77—99; типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий метал, відноситься до групи лужноземельних металів (за хімічними властивостями близький до [b]Ca[/b] і [b]Ba[/b]) Tпл 1042 К; у природі зустрічається у вигляді мінералів целестин (SrSO[sub]4[/sub]) і стронціаніт (SrCO[sub]3[/sub]) походження назви — від села Стронціан у Шотландії, де виявлений мінерал, що містить Sr; відкритий 1787 року А.Крауфордом, В.Крюїкшенком (Великобританія) застосовують як легувальний елемент у мідних і алюмінієвих сплавах, у піротехніці (забарвлює полум'я в червоний колір) як гетер, ізотоп 90Sr — як джерело β-випромінювання |
|
| ступінчасте гартування на мартенсит |
гартування, що включає аустенітизацію сталі, охолодження в область стійкості переохолодженого аустеніту вище мартенситної точки Мn, витримку, що не призводить до розпаду переохолодженого аустеніту та охолодження |
|
| ступінь ближнього порядку |
величина (α[sub]i[/sub]) що описує ступінь локального збідніння чи збагачення околу атома даного сорту атомами цього чи іншого сорту; αi = (1 - p[sup]AB[/sup][sub]i[/sub]/c[sup]B[/sup][sub]i[/sub]) де cBi — концентрація атомів B, pABi — імовірність розташування атомів сорту B в i-тій координаційній сфері навколо атомів сорту A; ступінь ближнього порядку визначається характером дифузійного розсіювання рентгенівських променів чи нейтронів |
|
| ступінь далекого порядку |
величина (η) що описує розподіл атомів різного сорту по підґратках упорядкованого твердого розчину; η = (p - c) де c — концентрація елемента у сплаві, p — його концентрація в "своїй" підґратці |
|
| сублімація |
перехід речовини з кристалічного стану в газоподібний, минаючи рідку фазу; відбувається з поглинанням теплоти (фазовий перехід I роду) один із різновидів пароутворення |
|
| сульфідне включення |
різновид неметалевих включень, що являє собою хімічну сполуку сірки з деякими металами (FeS, MnS) і має підвищену пластичність |
|
| суперінвар |
інвар, що відзначається особливо низьким тепловим розширенням (α ≈ 1·10[sup]-6[/sup] К[sup]-1[/sup] при 213-333 К) містить 30-31% Ni, 4-6% Co, Fe — решта |
|
| сурм'яниста бронза |
безолов'яна бронза з 7—8% Sb і 1,5—2,5% Ni, використовується як замінник олов'яної бронзи |
|
