| спеціальне покриття |
покриття для надання особливих (крім захисних) властивостей виробу |
|
| сплав Ауера |
пірофорний сплав, містить 65% мішметалу і 35% Fe |
|
| сплав Велсбаха |
пірофорний сплав, містить 70% Ce і 30% Fe |
|
| сплав Вуда |
легкоплавкий сплав, містить 50% Bi, 25% Pb, 12,5% Sn і 12,5% Cd; плавиться в інтервалі температур 343—345 К |
|
| сплав Губера |
пірофорний сплав, містить 85% Ce і 15% Mg |
|
| сплав Дарсе |
легкоплавкий сплав, містить 25% Sn; 50% Bi і 25% Pb; плавиться в інтервалі температур 365—370 К |
|
| сплав Ліповіца |
легкоплавкий сплав, містить 13,3% Sn; 50% Bi; 26,7% Pb; 10% Cd; плавиться в інтервалі температур 343—346 К |
|
| сплав Ліхтенберга |
легкоплавкий сплав, містить 20% Sn; 50% Bi; 30% Pb; плавиться в інтервалі температур 369—372 К |
|
| сплав Малотта |
легкоплавкий сплав, містить 34,2% Sn; 46,1% Bi; 19,7% Pb; плавиться в інтервалі температур 369—383 К |
|
| сплав Ньютона |
легкоплавкий сплав, містить 18,8% Sn; 50% Bi; 31,2% Pb; плавиться в інтервалі температур 365—373 К |
|
| сплав Розе |
легкоплавкий сплав, містить 22% Sn; 50% Bi; 28% Pb; плавиться в інтервалі температур 365—371 К |
|
| сплави для дзеркал |
олов'яні бронзи, що містять 25—30% Sn і використовувані в загартованому стані для металевих дзеркал; у полірованому стані мають високу відбивну здатність і стійкість проти потьмяніння |
|
| спотворення ґратки |
спотворення кристалічної ґратки внаслідок механічного чи фізико-хімічного впливу, що характеризується зміною відстані між площинами |
|
| срібло |
елемент №47 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період) атомна маса 107,868; відомо 26 ізотопів з масовими числами 97, 99—123; типові ступені окислювання +I, +I, +III; блискучий, білий і м'який метал, відноситься до групи благородних металів, Tпл 1235 К; проводить тепло й електричний струм краще за інші метали; малоактивний метал, на повітрі не окислюється (чорніє внаслідок утворення чорного сульфіду Ag[sub]2[/sub][b]S[/b]) у природі зустрічається у вигляді самородного срібла, а також мінералів аргентиту (срібний блиск) Ag2S, кераргіриту (рогове срібло) AgCl; відоме зі стародавніх часів; походження назви — від латинського Argentym — світлий, білий; застосовують для одержання сплавів різного призначення: для карбування монет, виготовлення ювелірних виробів — установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 г сплаву з міддю) 800, 875, 916, а також для дзеркал, захисних покриттів, столових приладів, лабораторного посуду, як каталізатор в органічному синтезі, для одержання фотоматеріалів тощо |
|
| срібло Руольц |
ювелірні сплави, запропоновані у Франції (1853 р.) М.Руольцем; містять 33—50% Ag, 30—50% Cu, 20—35% Ni; за зовнішнім виглядом мало відрізняються від срібла, але дешевші за нього |
|
| срібна платина |
ювелірний білого кольору сплав платини з 30—50% Ag |
|
| стала Планка |
фундаментальна фізична константа (h) що зв'язує енергію кванта з частотою; h = 6,626176·10-31 Дж·с; часто використовують іншу константу ħ = h/2π |
|
| сталь Гадфільда |
зносостійка аустенітна марганцева сталь, що містить 11—14% Mn і 0,9—1,3% вуглецю; відзначається високим опором зношуванню при динамічних навантаженнях; застосовується для виготовлення деталей гірського устаткування, хрестовин рейок тощо |
|
| стеліт |
загальна назва високовуглецевих ливарних сплавів на основі Co, чи Ni, чи Fe, що відзначаються підвищеною твердістю 370—475 HV (оскільки містять багато карбідів) високим опором зношуванню і корозії; використовуються для зносостійких наплавок на деталі, зокрема на клапани і сідла клапанів |
|
| стехіометричний склад |
хімічний склад речовини з цілочисельним співвідношенням атомів (наприклад, AB, A[sub]2[/sub]B, A[sub]2[/sub]B[sub]5[/sub] [p]та ін.[/p]) відповідає хімічним сполукам чи твердим розчинам, що упорядковуються |
|
